Опинившись у Лондоні, я вирішила оглянути космічну експозицію, представлену в місцевому музеї науки, щоб розповісти про цікавинки та поділитися власними емоціями.
Перше враження від музею — це безмежне здивування від черги. Зазначу, що я приїхала за 30 хвилин після відкриття, але біля входу все одно стояло пів сотні людей, які терпляче потроху посувалися всередину. Ба більше, йдучи від станції метро, я проходила повз Природничий музей, де юрмилося не менше охочих потрапити туди. Друга приємність — майже кожен відвідувач був із дітьми. Тобто в музеї просто безліч дітей різного віку. Тож якщо бажаєте поблукати у тиші, то вам не сюди, або приходьте у робочий день. Хоча, думаю, через купу шкільних екскурсій і це не допоможе.
Вхід до Музею науки безкоштовний, крім тимчасових експозицій, експериментаріуму та кінотеатру. Кінозал музею є одним із двох у Європі, обладнаних ультрасучасним лазерним проєктором IMAX нового покоління. Тут ви можете поринути у глибини океанів, спостерігати разом із телескопом Hubble за Всесвітом, відчути себе мисливцем за астероїдами та відвідати Антарктиду. Квиток у ці зони коштує від 10 до 20 фунтів. Співробітники пропонують зробити донат на розвиток музею від 5 до 10 фунтів, але це необов’язково.
У музеї розташовані експозиції, присвячені освоєнню людиною космосу, медицині, розвитку комунікацій, техніці та споживанню енергії. Вам розкажуть, як мрія про польоти призвела до появи літаків, як за останні 250 років технології змінили наше життя, як впливає на вашу особистість генетика та виховання. Є навіть експозиція про математику! Ще одне приємне враження — це інтерактивний простір на -1 поверсі для дітей від 3 до 6 років. Тут малюки граються водою, світлом, звуком, щось конструюють і вчаться спостерігати, досліджувати й робити висновки через гру.
Exploring Space
Звичайно, я не змогла пройти повз експозицію про освоєння людиною космосу. Відразу скажу, що тут достатньо відсилок до Радянського Союзу. На вході стоїть апарат, який за 2 фунти викарбує вам пам’ятну монету з Гагаріним, а починається експозиція з репліки першого космічного апарата «Спутник». На жаль, багато британців не бачать різниці між радянським і російським. Роздивляючись експонати, я чула, як одна мама пояснювала дитині, що росіяни перші полетіли у космос та що вони багато зробили для його освоєння.
Виставка поділена на блоки: ракети, місячні перегони, космічні технології, дослідження Всесвіту та штучні супутники. Прекрасно організована подача інформації у різний спосіб — візуальний, текстовий та інтерактивний. Це можна побачити на прикладі того, як облаштований огляд посадкового модуля «Союзу». В центрі експозиції розташований сам модуль, а навколо — стійки з фактами про нього та його застосування. На них є фото, схеми, відео й текст. Крім цього, один зі стендів — інтерактивний, на ньому відвідувачі можуть оглянути апарат зсередини. Тобто навіть без екскурсовода гості музею можуть багато чого дізнатися.
До речі, цей інтерактивний огляд «Союзу» шалено захопливий, тому біля нього завжди юрмляться діти. Щоб підійти туди, потрібно дочекатися своєї черги. А зробити відео цієї активності майже нереально — у кадр обов’язково потрапить дитяча рука, яка почне допомагати роззиратися всередині модуля.
Взагалі дуже сподобалося, що музей не просто демонструє експонати, а показує цілісну логічно зв’язану картину. Наприклад, розповідь про космічні ракети починається з опису зародження ракетної артилерії, і якщо ви тут згадали про радянську «Катюшу», то ви помиляєтесь. Її зародження відбулося ще в далекому XVIII сторіччі. Ба більше, ця зброя використовувалась у колоніальних війнах Великої Британії, у тому числі й проти США. Продовжується інсталяція описом робіт Ціолковського та Годдарда, потім — розвитком реактивної артилерії та ракет під час Другої світової війни, далі — розробки американців і Радянського Союзу 50-х років, і так до сучасності.
До речі, тут я побачила макет німецької установки для пуску перших балістичних ракет V-2, що застосовувалися для бомбардування Британії, Бельгії та Франції. Поруч із цією установкою є інформація, що загалом по території цих країн випустили три тисячі ракет, які рухались із надзвуковою швидкістю. Через це люди не встигали отримати попередження про небезпеку. Пуски здійснювалися з окупованих Нідерландів. Біля цього стенду батьки розповідали дітям про війну, про бомбардування Лондону та Великої Британії, про Гітлера та німецький нацизм.
Вивчення Всесвіту
В іншій частині експозиції представлені космічні апарати, що досліджують Всесвіт. Один із них — автоматичний зонд Huygens, що 2005 року здійснив успішну посадку на супутник Сатурна Титан. Саме тут можна більше дізнатися про Сонячну систему та її вивчення.
У музеї цікаво організували інсталяцію «Планетологія», що пропонує подорож Сонячною системою. У середині виставкового залу обладнали місце для відпочинку — повірте, це зовсім не зайва річ, бо у день відвідування музею я набігала 10 км. Отже, навколо величезної сфери, на якій по черзі відображаються планети нашої системи плюс Сонце та Місяць, розміщені лавки. Поки ноги відпочивають, вам розповідають цікаві факти про Сонячну систему. Всього огляд триває близько 7–8 хвилин.
Що ще можна побачити
Лондонський музей науки має величезну експозицію. Тут ви побачите місячний модуль Eagle місії Apollo 11, що 1969 року здійснив посадку на Місяць, дізнаєтеся про гігієну на орбіті, попрацюєте в рукавичках для роботи у відкритому космосі тощо. Окреме захоплення викликало те, що одна експозиція ніби «прокрадається» в іншу. Наприклад, біля входу вас зустрічає апарат із серіалу «Доктор Хто», а в галереї «Дослідження космосу» є макет корабля з фільму Star Trek, що відсилає відвідувача до виставки «Наукова фантастика: вояж на межі уяви», яка проходить в іншому місці. Коли ви опиняєтесь у наступному виставковому залі «Створення сучасного світу», то бачите командний модуль Apollo 10 і Airbus ESA. Це створює єдину картину світу та цілісність усієї експозиції. Було дуже цікаво знаходити такі сюрпризи у різних частинах музею.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine