Дно Світового океану відчуло потужний удар сонячного спалаху

Сонячний шторм у травні 2024 року виявився настільки потужним, що його наслідки відчувалися навіть на дні океану. Магнітні компаси, які використовує Ocean Networks Canada (ONC) для моніторингу океану біля канадського узбережжя, зареєстрували значне спотворення магнітного поля Землі через величезний потік частинок, викинутих Сонцем.

Найпотужніша геомагнітна буря «Каннібал»
Потужний сонячний спалах відбувся у травні 2024 року – його зафіксувалти прилади на дні океану. Фото: NASA

ONC має підводні обсерваторії біля східного та західного узбережжя Канади на глибині до 2,7 км. Компаси використовуються для орієнтування акустичних доплерівських профілографів течій (ADCP), які відстежують зміни в океанських течіях. Ці дані необхідно перевіряти щодня для забезпечення контролю якості. Отримані дані від приладів показали, що травневий сонячний шторм виявився надзвичайно потужним.

Наступні два роки будуть піком 11-річного циклу сонячної активності. Після десятиліття відносної тиші полярні сяйва, подібні до тих, що відбулися минулими вихідними, ймовірно, стануть ще частішими. Фізик Джастін Альберт з Університету Вікторії зазначає, що сонячну активність складно передбачити точно, але мережа ONC може стати важливим інструментом для вивчення її впливу на земний магнетизм.

Сонячні або геомагнітні бурі виникають, коли виверження на поверхні Сонця викидають мільярди тонн матеріалу, який на великій швидкості досягає Землі. Ці частинки взаємодіють із нашим магнітним полем, викликаючи полярне сяйво й інші ефекти. Такі бурі можуть спричиняти перенапруги в електромережах, перебої в навігації, зв’язку та радіопередачах, а також впливати на літаки й супутники.

Останнім часом Сонце було особливо активне, наближаючись до свого максимуму. Фахівець із даних ONC Алекс Слонімер помітив аномалії в даних компаса ще в березні під час кількох геомагнітних бур. Він спочатку перевірив, чи не було це потенційним землетрусом, але ці зміни тривали занадто довго і в різних місцях одночасно. Потім він перевірив, чи вони не були пов’язані з сонячною активністю, й це підтвердилося.

Коли 10 травня почалася потужна геомагнітна буря, дані знову показали аномалії. Найбільше це вплинуло на компас на глибині 25 м біля узбережжя острова Ванкувер у протоці Фолджер, де стрілка відхилялася на +30° і -30°.

Це відкриття може стати важливим інструментом для розуміння впливу космічної погоди на Землю. Президент ONC Кейт Моран зазначає, що дані, записані на кілометровій глибині, підкреслюють силу сонячного спалаху та можуть бути корисними для кращого розуміння географічних масштабів й інтенсивності таких штормів.

Раніше ми повідомляли про те, яка небезпека криється за полярними сяйвами.

За матеріалами sciencealert.com

Телескоп James Webb розгадує таємницю народження Крабоподібної туманності
Початок кінця: Hubble зазнімкував молекулярну хмару
Астронавти побачили політ Starliner на тлі полярного сяйва
Випадкова знахідка підтвердила одну з давніх теорій раннього Всесвіту
Вчені відкрили землеподібну планету на відстані 55 світлових років від нас
Телескоп Chandra шукатиме життя біля найближчих до нас зір
Повернення Starliner на Землю затримується ще на чотири дні
Новий трюк для старого телескопа: Hubble відновив наукові спостереження
В уламку скелі знайшли матеріал із протопланетного диска часів формування Сонячної системи
Кожен із нас — центр Всесвіту: парадокс розширення космосу