В околицях Чумацького Шляху знаходяться десятки карликових галактик. Деякі давно відомі вченим (наприклад, Магелланові Хмари), але більшість було відкрито лише нещодавно. Багато з них гравітаційно пов’язані з нашою зоряною системою і, подібно до супутників планет, рухаються по орбітах навколо її центру.
Під час недавнього дослідження міжнародна команда астрономів встановила, що частина цих об’єктів належить до найпершого покоління галактик, яке сформувалося незабаром після Великого Вибуху.
За словами дослідників, більшість із цих тьмяних стародавніх галактик набрали від 50% до 90% нинішньої маси в період т. зв. «темних віків». В астрономії так позначають епоху, що почалася через 380 тис. років після Великого Вибуху й тривала кілька сотень мільйонів років. У цей період часу Всесвіт охолов настільки, що в ньому з’явилися перші атоми (насамперед водню), з яких сформувалися газові хмари, що не пропускали ультрафіолетове випромінювання.
Поступово ці хмари почали перетворюватися на великі гравітаційно-зв’язані скупчення речовини — зародки перших галактик, у яких з’явилися перші зорі. Потужне випромінювання цих світил поступово реіонізувало навколишній водень, зробивши Всесвіт прозорим для видимого світла.
Наявні дані вказують на те, що інтенсивне випромінювання перших зір, що поклало кінець епосі «темних віків», також заважало формуватися пізнішим поколінням галактик. Коли вчені побудували криву світності карликових супутників Чумацького Шляху, то виявили «яму», яка відповідає періоду між завершенням «темних віків» і появою наступного галактичного покоління. На їхню думку, найтьмяніші галактики-супутники сформувалися наприкінці цієї епохи, а яскравіші — майже через мільярд років після її завершення.
Відкриття стало гарним прикладом того, як дані реальних спостережень збігаються з передбаченнями теоретичних моделей. Тепер астрономи можуть використовувати сусідні карликові галактики, щоб детальніше вивчити, як протікала еволюція раннього Всесвіту.
За матеріалами https://phys.org