Де в космосі ховається сірка: несподіване відкриття

Уже достатньо давно науковці помітили, що сірка якось дивно розподілена по Всесвіту й у деяких місцях її явно не вистачає. Однак нещодавно вони змогли розгадати цю загадку.

Сірка в космосі

Нещодавно міжнародна група науковців показала в лабораторних експериментах, що сірка в космосі може утворювати сполуки, здатні прилипати до космічного пилу і таким чином ховатися від спектроскопічних досліджень. Результати опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics.

Те, що із сіркою у Всесвіті щось не так, вчені помітили вже достатньо давно. Дослідження показують, що там, де газ і пил утворюють щільні області зореутворення, її явно не вистачає. А ось там, де щільність середовища значно менша, все нормально.

А нещодавно інфрачервоний прилад MIRI, встановлений на космічному телескопі James Webb, подарував вченим нову загадку, яка, на перший погляд, жодним чином не стосується сірки. На спектрограмах тих самих зоряних колисок, де цього елемента не вистачає, присутній загадковий яскравий пік. У новому дослідженні вчені встановили, що насправді зв’язок є.

Як зникає сірка

Аби розібратися, що там відбувається насправді, вчені зімітували умови газопилової хмари в лабораторії. У них були зразки, що складаються з дрібних силікатних зерен та криги. Їх помістили у камеру з дуже розрідженою атмосферою, що імітує склад газопилової туманності, й почали піддавати випромінюванням, аналогічним до світла зір.

Експерименти показали, що леткий NH₃ (аміак) і леткий H₂S (сірководень, що відповідальний за запах тухлих яєць) швидко реагують з утворенням NH₄SH (сіль гідросульфіду амонію). І ось ця сама речовина прилипає до поверхні твердих зерен. Спектроскопія бачить, що кількість цього елемента у вільному стані зменшується.

Тобто сірку не бачили через те, що вона увійшла до складу іншої сполуки. І науковцям лишалося тільки одне: перевірити спектрограму NH₄SH і побачити на ній той самий пік, якому ніяк не вдавалося знайти пояснення.

Найцікавіше, що вчені насправді очікували саме такого результату. Про те, що справа може бути саме у гідросульфіді амонію, почали здогадуватися ще у 2014–2016 роках. Тоді апарат Rosetta дослідив комету Чурюмова — Герасименко і виявив, що там цієї речовини надзвичайно багато.

За матеріалами phys.org