Хоча ночі стають коротшими, зимові холоди вже лишилися позаду, і теплі травневі вечори ваблять розсипами зір оксамитового неба. Невдовзі після заходу Сонця над західним горизонтом все ще можна побачити Юпітер, а на південному заході — Марс. Але більшість планет перебувають на ранковому небі, підіймаються безпосередньо перед світанком, тому спостерігати їх вельми складно.
Травневе небо не дуже багате на яскраві події, й загалом буде більш «вибагливим» до спостерігача. Проте кілька цікавинок таки варті вашої уваги. Так, наприклад, у перші дні травня буде змога спостерігати найяскравіший астероїд Веста та максимум зорепаду Ета-Аквариди, а наприкінці місяця Венера опиниться на найбільшій кутовій відстані від Сонця. Майстерним ентузіастам буде доступна ще одна рідкісна подія — одночасний транзит двох тіней великих супутників Юпітера по його диску.
Для тих же, хто тільки розпочинає знайомство із зоряним небом, радимо звернути увагу на сузір’я Великої Ведмедиці — ввечері воно височіє прямо у вас над головою. З яскравих зір, що притягують погляд, можна ще зазначити Спіку (α Діви), Арктур (α Волопаса) та Вегу (α Ліри). У другій половині ночі сходять літні сузір’я, зокрема підіймається Чумацький Шлях. По-справжньому насолодитися цим видовищем можна виключно під темним небом, тож якщо є можливість виїхати за місто — захопіть із собою бінокль для нічної мандрівки численними скупченнями примарної зоряної смуги.
Перелік подій
👀 🔭 📷 2 травня — протистояння астероїда Веста. Із блиском 5,4m поблизу цієї дати астероїд стає доступним для спостережень неозброєним оком за умови ясного темного неба.
👀 🔭 📷 4 травня — Місяць (44%) у сполученні з Марсом (1m), у момент сполучення о 02:48 між тілами буде лише 1°, але для нас в цей момент вони опиняться під горизонтом, тому найкращим часом для спостережень є вечір 3 травня.
👀 🔭 📷 5 травня — Марс (1m) у сполученні з розсіяним зоряним скупченням М44 (Ясла).
👀 🔭 📷 6 травня — максимум метеорного потоку Ета-Аквариди, активність якого триває з 19 квітня до 28 травня.
👀 🔭 📷 12 травня — повня, точний час — 19:56 за Києвом.
👀 🔭 📷 15 травня — подвійний транзит тіней супутників Юпітера по його диску. Одночасно на планету відкидатимуть тіні Іо та Ганімед.
👀 🔭 📷 22 травня — сполучення Місяця (25%) з Сатурном (1,1m) о 19:58 за Києвом. Не спостерігається в Україні та Європі, але можна побачити у США, між тілами буде 1°54′.
👀 🔭 📷 24 травня — сполучення Місяця (14%) з Венерою (-4,5 m). Найменша кутова відстань складає 2°38′ і досягається о 00:10, коли небесні тіла для нас ще під горизонтом. Тож найкращий для спостережень час — перед світанком 24 травня.
👀 🔭 📷 27 травня — молодик, точний час — 06:02 за Києвом.
👀 🔭 📷 31 травня — найбільша західна елонгація Венери (-4,4m), під час якої планета віддалиться від Сонця на 46°. Точний час події — 23:57, коли планета під горизонтом. Оптимальні дні для спостережень — 31 травня та 1 червня, перед світанком.
Детальний огляд найцікавіших подій
2 травня: протистояння Вести.
У рейтингу найбільших тіл Головного поясу астероїдів Веста посідає другу сходинку, поступаючись лише карликовій планеті Церері. Але саме Веста — єдиний об’єкт тієї області космосу, який потенційно можна побачити неозброєним оком. Для науковців же цей астероїд представляє особливий інтерес, оскільки вважається протопланетою. У 2011–2012 рр. його відвідав і ретельно дослідив космічний апарат Dawn. Ймовірно, ~1,2 млрд років тому цей астероїд зазнав зіткнення з іншими тілами. Утворені в ту епоху уламки час від часу потрапляють на Землю у вигляді метеоритів, що дає науковцям додаткові можливості для вивчення Вести.
Для візуальних спостережень астероїд Веста доступний лише поблизу протистояння, яке цього року приходиться на 2 травня. Під протистоянням в астрономії розуміють таку конфігурацію, за якої певне тіло і Сонце перебувають у діаметрально протилежних напрямках відносно Землі. За такого розташування цей об’єкт відбиває на нас найбільшу можливу кількість світла, і до того ж розташований на найменшій відстані, завдяки чому досягає максимальної яскравості.
Протистояння Вести відбувається не кожного року — між двома такими подіями проходить приблизно 1 рік і 4,5 місяці. Точний час події цього разу — 2 травня о 14:58 за Києвом, тож оптимальними датами для спостережень є ночі 1–2 та 2–3 травня. Астероїд розташується у сузір’ї Терезів і матиме блиск 5,4m. На найбільшій висоті він опиниться приблизно о 1 годині ночі за місцевим часом. Маючи гострий зір та спостерігаючи на темному небі, ви можете побачити Весту і неозброєним оком, але краще залучити бінокль або невеличкий телескоп. Аби зорієнтуватися серед міріад зір, варто скористатися віртуальним планетарієм.
6 травня: метеорний потік Ета-Аквариди.
η-Аквариди — другий за хронологією відносно потужний весняний «зорепад» після квітневих Лірид. Згідно з даними International Meteor Organization, активність Ета-Акварид триває з 19 квітня до 28 травня, а в максимумі, який цього року припадає на 6 ранку 6 травня, ZHR потоку сягає 50, хоча і може варіюватися від 40 до 85. Однак спостереження ускладнені близькістю Сонця до радіанту.
На момент максимуму активності радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) розташований поблизу зорі η Водолія (η Aquarii). Сузір’я Водолія підіймається над обрієм незадовго до сходу Сонця. Відтак, найбільш продуктивними спостереження будуть безпосередньо перед світанком. Залежно від якості неба ви зможете побачити від 5 до 15 метеорів за годину, за найбільш реалістичної оцінки. Поблизу екватора та у Південній півкулі спостерігачам пощастить більше.
Що насправді цікаве в Ета-Акваридах — так це те, що шлейф частинок, який перетинає Земля, складається з крихітних уламків знаменитої комети Галлея (1P/Halley). Метеори потоку доволі швидкі — вони входять у земну атмосферу зі швидкістю 66 км/с. Впродовж року ми перетинаємо орбіту цієї комети двічі: другий метеорний потік, пов’язаний з 1P/Halley — Оріоніди, що спостерігаються наприкінці жовтня.
15 травня: одночасний транзит двох тіней супутників Юпітера по його диску.
Чотири найбільших супутники Юпітера — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто, — опиняючись між Сонцем і планетою, відкидають на неї тіні. І таку тінь можна побачити в середній любительський телескоп. Увечері 15 травня буде шанс спостерігати вельми рідкісне явище: одночасно на диску Юпітера розташуються дві тіні — від Іо та Ганімеда.
15 травня о 19:48 за Києвом тінь від Іо (найближчого до Юпітера великого супутника) почне наповзати на планету в районі південного екваторіального поясу. На той момент вже спостерігатиметься тінь Ганімеда, що зійде з диска Юпітера о 20:26. Зазвичай початок та кінець події побачити доволі складно, таким чином на спостереження руху крихітних чорних цяточок залишається приблизно 30 хвилин. Окрім доволі малих розмірів тіней, є і ще одна обставина, яка робить цю подію не такою й простою для спостерігачів — вона припадає на той час, коли Сонце все ще перебуває над горизонтом. Однак Юпітер є настільки яскравою планетою, що його можна побачити навіть на денному небі.
27 травня: молодик — час для об’єктів глибокого космосу!
У травні під час нового Місяця пропонуємо приділити увагу низці кулястих скупчень. У малі інструменти вони здаються ледь помітними хмаринками. А вже середній любительський телескоп розкриє їх в усій красі — ви зможете побачити окремі найяскравіші зорі.
Якщо ви обираєте конкретні об’єкти для спостережень, спробуйте М5 (сузір’я Змії), М53 (у Волоссі Вероніки), М3 (у Гончих Псах) та М71 (у сузір’ї Стріла). А у другій половині ночі приємно просто так «поблукати» Чумацьким Шляхом — навіть скромний інструмент принесе купу задоволення.
31 травня: Венера у найбільшій західній елонгації
Під найбільшою елонгацією внутрішньої планети розуміють її найвіддаленіше від Сонця положення на небі. Хоча найбільші елонгації Венери та Меркурія загалом вважаються найкращим часом для їхніх спостережень, насправді умови можуть дуже відрізнятися. Так, наприклад, у поточній західній (ранковій) елонгації для мешканців України Венера (-4,4m) підіймається над обрієм лише приблизно на півтори години раніше ніж Сонце. Тому, попри достатньо велику кутову відстань у 46°, на світанку буде не надто багато часу, аби помилуватися яскравою Ранковою зіркою.
Точний час найбільшої елонгації — 31 травня о 23:57, відтак, умови спостережень будуть приблизно однаковими за кілька днів до та через кілька днів після цієї дати. Роздивляючись Венеру в телескоп, ви зможете побачити її освітленою Сонцем приблизно на 50% — планета скидатиметься на крихітний Місяць у фазі першої чверті.
