Овен — це одне із зодіакальних сузір’їв, яке насправді є достатньо непримітним. Навіть найяскравіші зорі тут не дуже яскраві, й по-справжньому ним можна насолодитися тільки за наявності телескопа. Але все ж про нього є що розповісти.
Непримітне сузір’я Овна
Згідно з уявленнями астрологів, 21 березня Сонце увійшло у знак Овна. Однак достатньо скористатися будь-якою програмою-планетарієм для того, аби переконатися, що насправді воно перебуває у Рибах і у сузір’я, що, судячи з назви, має бути схожим на барана, увійде тільки 19 квітня.
Причина цього полягає в тому, що астрологи користуються знаннями 2000-літньої давнини, а вони встигли застаріти через явище прецесії осі Землі. Докладніше про це можна прочитати в окремій статті. До речі, на барана сузір’я Овна насправді теж не схоже. Там багато дрібних зір, а три найяскравіші утворюють щось схоже на сильно витягнутий трикутник.
Сузір’я Овна було відоме ще з античних часів і тоді ж отримало свою назву. Стародавні греки бачили у ньому золоторунного барана, який врятував життя двом дітям титаніди Нефели, Фріксу та Геллі, яких хотіли принести у жертву.
Чарівна тварина віднесла їх у Колхіду, де Фрікс на знак вдячності за це приніс її в жертву Зевсу, зняв шкіру разом із золотим хутром і згодом вона стала відомою як Золоте Руно. Потім саме на його пошуки вирушать у подорож аргонавти.
Як знайти сузір’я Овна
Знайти сузір’я Овна на небі не так і просто. Почати найкраще з пошуків α Тельця Альдебарана і розташованого поруч із ним скупчення Плеяди. Якщо продовжити цю лінію далі, то знайдуться три зорі сузір’я Андромеди. Недалеко від них розташоване сузір’я Риб. І ось між цими трьома сузір’ями й буде Овен. Найлегше можна побачити три найяскравіші зорі, що утворюють дуже витягнутий трикутник, майже пряму лінію, що паралельна до Андромеди.
Проте шукати все це на небі краще за пів року. Бо те, що поблизу від Овна розташоване Сонце, означає, що вночі його зараз не видно взагалі. У квітні спробувати розгледіти це сузір’я можна хіба що одразу після заходу Сонця над самим горизонтом, причому навіть ця можливість дуже скоро зникне, і вже за два-три тижні спостерігати його взагалі буде неможливо.
Найяскравіші зорі Овна
Дуже помітних зір, які можна було б порівняти з тим же Альдебараном, у сузір’ї немає. Найяскравішою є α Овна — Гамаль, яка має другу зоряну величину. Це — помаранчевий гігант, розташований на відстані 65,9 св. року від нас. Він вдвічі масивніший за Сонце і має у 15 разів більший радіус.
Це стара зоря, яка поступово прямує до скидання оболонок і перетворення на білий карлик, хоча станеться це ще не скоро. У системі є принаймні одна планета — газовий гігант приблизно на 80% масивніший за Юпітер. Її середня відстань від зорі становить 1,2 а.о. Однак через те, що світимість Гамалю у 91 раз більша за сонячну, там має бути надзвичайно спекотно.
Другою за яскравістю є β Овна, або ж Шератан. Це подвійна система, що розташована на відстані 59,9 св. року від нас. Головний компонент системи — біла зоря приблизно вдвічі більша за Сонце як за радіусом, так і за масою.
Шератан А утворює тісну подвійну систему із жовтою зорею, маса якої на 6, а радіус — на 12% перевищують сонячні. Ці два світила обертаються навколо спільного центра мас дуже витягнутими орбітами усього за 106 земних діб.
Третьою примітною зорею в Овні є його Гамма, яка має власне ім’я Мезартим. Вона відома тим, що обидва компоненти є гарячими білими зорями, до того ж більший із них змінює свою яскравість і має потужне магнітне поле. Маси зір приблизно у 2,7 раза більші за сонячну.
Крім того, існує дослідження, яке показує, що на близькій орбіті навколо більшої із зір є ще одне світило. Припускається, що це — червоний карлик із масою у 70% сонячної. Однак наразі його існування не підтверджене. Загалом система Мезартим віддалена від нас на 163 св. роки і є дуже молодою. Її вік становить лише 34 млн років.
Планетні системи
Попри те, що в сузір’ї Овна немає справді яскравих зір, воно цікаве з іншої причини. Тут розташовані одразу дві екзопланетні системи, відстань до яких становить менше ніж 15 св. років. Однак побачити їхні світила неозброєним оком не вийде, бо вони є червоними карликами.
Зоря Тігардена розташована від нас на відстані лише 12,5 св. року. Але її світимість приблизно у 1000 разів менше сонячної, а маса становить лише 9% від того, що має наше світило.
Попри усе це, астрономи вже встановили, що навколо зорі Тігардена обертаються принаймні три планети. Перша з них є землеподібним світом із масою, що на 16% перевищує земну. Реальну температуру на поверхні оцінити важко через відсутність даних про атмосферу та гідросферу, однак очікується, що вона являє собою щось середнє між Землею та Венерою. Період обертання становить трохи менше, ніж 5 земних діб.
Друга планета зорі Тігардена обертається навколо зорі за 11 діб. Умови на ній мають нагадувати Марс із тією тільки різницею, що маса її на 5% перевищує земну. Це означає, що у неї майже напевно є атмосфера та гідросфера, які сприяють накопиченню тепла і роблять клімат сприятливішим для життя.
Третя планета системи зорі Тігардена була знайдена у 2024 році. Вона також є землеподібною у 82% земної. З урахуванням того, що один оберт навколо світила вона робить за 26 діб, клімат на ній має бути навіть холоднішим, ніж на Марсі.
Іншою близькою до нас планетною системою є TZ Овна. Таке позначення означає, що зоря є змінною. У цьому випадку неперервна змінність пов’язана з наявністю масштабних плям. Крім того, зоря показує неперіодичні спалахи різної амплітуди. Цей червоний карлик є значно яскравішим за зорю Тігардена. Відстань до нього становить 14,5 світлового року.
В останнє десятиліття вчені повідомляли про відкриття у TZ Овна трьох різних планет. Але наразі підтвердженою лишається тільки одна. Вона являє собою невеликий холодний газовий гігант. Його маса становить щонайменше 21% від тієї, що має Юпітер, а один оберт навколо зорі він робить за 771 день.
Метеорні потоки
Сузір’я Овна також цікаве тим, що в ньому є радіанти принаймні чотирьох метеорних потоків. Найпомітніший з них — так звані Денні Арієтиди. Вони спостерігаються з 22 травня по 2 липня. Це — один із найпотужніших потоків метеорів взагалі. Під час його максимуму ZHR може сягати 60.
Однак, крім нього, є й інші метеорні потоки, які пов’язані з сузір’ям Овна. Так, з 8 грудня спостерігаються Дельта-Арієтиди, з 7 вересня по 27 жовтня — Осінні Арієтиди, а з 12 по 19 жовтня — Сигма-Арієтиди.
