Curiosity успішно випробував нову методику буріння

Марсохід Curiosity оснащений буром, який дозволяє йому брати зразки порід з глибини до 7 см. Цифра здається не дуже дивовижною, але її цілком достатньо для наукових цілей місії. Всього з 2012 до 2016 роки ровер взяв 15 «глибинних» проб. А потім механізм подачі свердла заклинило.

Бур марсохода Curiosity. Джерело: NASA/JPL-Caltech/MSSS

Це було не першою проблемою, яка виникла з буровим пристроєм (до цього у нього кілька разів траплялися короткі замикання), але найсерйознішою. Фахівці місії витратили багато місяців, намагаючись повернути свердло до робочого стану. Декілька разів здавалося, що пошкодження вже не вдасться усунути. Але влітку 2017 року інженери все ж таки змогли розблокувати бур.

Однак це не вирішило всіх проблем. Curiosity виконував буріння наступним чином: маніпулятор з буром встановлювалися на поверхню Марса, і для його стабілізації використовувалися два бічні упори, які входили в контакт з поверхнею, перш ніж висувалося обертальне свердло. Однак в наслідок несправності один зі стабілізаторів зламався, через що бурильна установка втратила здатність надійно фіксуватися над точкою буріння.

Отже інженерам довелося розробити для Curiosity нову методику буріння. Тепер свердло вводиться в породи не своїм приводом бурильної установки, а рухом руки-маніпулятора марсохода. Грубо кажучи, Curiosity навалюється на бур своєю вагою. За допомогою датчиків фахівці вимірюють зусилля, які прикладаються, щоб уникнути пошкодження бура або його застрягання в скелі.

Свердловина, пробурена Curiosity з використанням нової методики. Джерело: NASA/JPL-Caltech/MSSS

Наприкінці минулого року інженери провели низку тестів із наземним дублером Curiosity. 26 лютого цього року марсохід пробурив свою першу свердловину із грудня 2016 року. Її глибина становила 1 см. За словами фахівців, наразі вони аналізують результати тесту. Якщо все пройшло добре, незабаром мобільна лабораторія пробурить повноцінну свердловину та спробує взяти достатню кількість речовини для проведення хімічного аналізу.

За матеріалами https://www.nasa.gov