«Сигнал» — це новий фантастичний серіал, прем’єра якого відбулася на стрімінговому сервісі Netflix. Його сюжет розгортається навколо німецької астронавтки, яка повертається з подорожі на Міжнародну космічну станцію. І до того, що відбувається на екрані, насправді є чимало запитань.
Серіал «Сигнал»
У березні 2024 року на стрімінговому сервісі Netflix відбулася прем’єра німецького мінісеріалу «Сигнал». Він складається з чотирьох серій і розповідає про події, що відбуваються під час та після польоту на Міжнародну космічну станцію астронавтки Європейської космічної агенції Паули.
Подача сюжету достатньо заплутана. Основні події відбуваються з чоловіком та донькою Паули вже після того, як вона повернулася на Землю і за загадкових обставин загинула у трансатлантичному перельоті. Проте герої весь час вдаються до спогадів про те, що відбувалося під час експедиції й навіть задовго до неї.
І все це заради розгадування таємниці, пов’язаної з Паулою. Вона з напарником щось почула в ефірі під час своєї подорожі на МКС, і це «щось» лякає, заворожує та примушує уряди країн і ексцентричних мільярдерів приховувати правду.
МКС у серіалі
Що стосується польоту Паули на МКС, то тут усе досить цікаво. По-перше, сам орбітальний комплекс показали більш-менш правдоподібно. Спробували зобразити навіть невагомість і оглядовий модуль «Купол». Хоча для людей, які багато разів бачили знімки станції зсередини, очевидно, що це — не вона.
По-друге, незвичний вигляд має капсула, на якій астронавти повертаються на Землю. Автори не стали їх садити до «Союзу» чи Dragon, а запропонували щось дуже схоже на ці два космічних кораблі, але при цьому достатньо оригінальне.
Посадка відбувається в пустелі Атакама у Південній Америці, що, з одного боку, ніби й логічно, а з іншого — одна невеличка помилка, й астронавти розіб’ються в Андах, упадуть у тропічний ліс або в океан.
По-третє, в серіалі згадали, що в космосі треба пити не з чашок, а з пакетиків, і це здається цілком автентичним. Проте п’ють вони чомусь шампанське — попри те, що спиртне на МКС суворо заборонене. Але режисери — не астронавти, тож дозволяють собі вибірково дотримуватися цих «правил».
Технічні проблеми серіалу
На цьому позитивні сторони серіалу завершуються і починаються проблеми. Насамперед це стосується мети перебування двох німецьких астронавтів на МКС. Спочатку йдеться про те, що їхня офіційна мета — навчитися вирощувати людські нервові клітини. Проте надалі ніде не показано, щоб вони цим займалися. Натомість Паула та її напарник слухають «забуті частоти часів Холодної війни».
Обладнання, що дозволяє їх приймати, якимось чином опинилося на МКС, хоча перший її модуль запустили наприкінці 90-х, за сім років після того, як СРСР розвалився. Чи було це справжньою місією астронавтів від самого початку, чи вони потім на неї «перемкнулися», так і лишається незрозумілим.
Чому сигнал із далекого космосу за два роки існування чули тільки на МКС і покинутій радіолокаційній станції — теж лишилося незрозумілим. Річ у тім, що жодних «покинутих частот» у природі не існує. Нехай і не весь час, але інколи усі їх слухають, хоча і в деяких випадках це доводиться робити за допомогою супутників, а не наземних радіотелескопів.
Так само на МКС просто немає «мертвих зон», де з нею ніхто не може зв’язатися. Ця недолуга вигадка авторів серіалу, вочевидь, потрібна для того, аби пояснити, чому сигнал більше ніхто не чув.
Основна інтрига досить штучна. Якби до нас щось наближалось і посилало сигнали, вчені та військові насамперед зацікавилися б не місцем падіння, яке знає одна геніальна, але божевільна астронавтка, а частотою та координатами сигналу. Це дозволить зафіксувати його власною апаратурою і за зміщенням на небесній сфері та зміною амплітуди без сторонньої допомоги визначити час та місце зіткнення із Землею.
Voyager-1
Врешті виявляється, що сигнали посилає космічний апарат Voyager 1, який хтось спрямував назад на Землю. Вочевидь, автори серіалу не знають, що зв’язок із ним досі підтримується постійно, тож приховати можливу зміну його курсу та переналаштування його передавача просто неможливо.
Абсолютно нереальною є й посадка зонда у пустелі. Для того, щоб за два роки долетіти від околиць Сонячної системи до Землі, він мав би набрати надзвичайно високу швидкість. Проте жодних ознак того, що він гальмував біля нашої планети, в серіалі немає. А отже, він мав увійти до земної атмосфери на швидкості у кілька десятків кілометрів на секунду і вибухнути на великій висоті. Але замість цього він практично неушкодженим опускається на поверхню. Яким чином це відбувається, невідомо.
Також варто зауважити, що справжній Voyager 1 за майже пів століття своєї подорожі встиг відлетіти від Землі лише на 163 а. о. — менше, ніж один відсоток світлового року. Тобто інопланетяни в серіалі мають мешкати не просто десь у космосі, а практично на околицях нашої Сонячної системи.
Дивний сюжет серіалу
Проте проблеми «Сигналу» пов’язані не лише з космосом. Його автори, схоже, не могли вирішити, історію про що вони розповідають. Перші дві серії вони достатньо нудно нагнітали інтригу навколо психічного стану Паули й майже довели глядачам, що вона — божевільна терористка. Як вона примудрилася пройти медкомісію з галюцинаціями, викликаними психічним розладом, залишається лише здогадуватися.
Можна було б і далі продовжувати у тому ж дусі, але потім виявляється, що вона таки отримала сигнал, і починається зовсім інша історія — про злі уряди західних держав, які прибирають небажаних осіб за допомогою чорних вантажівок. Проте й вона закінчується практично нічим, і починається власне детектив, «закручений» навколо того, коли ж нарешті прилетить джерело сигналу.
У серіалі неймовірна кількість багатообіцяючих сюжетних ліній, які насправді нікуди не ведуть, і це робить його ще більш абсурдним. На додачу автори ще й вклали у нього достатньо сумнівну мораль. Там немає «хороших росіян» або, наприклад, «хороших іранців». Зате там повно поганих західних військових, західних урядів і ще гірших мільярдерів. А суспільство взагалі показане агресивно-істеричним. І ось на тлі всього цього звучить фінальний висновок про те, що треба жити дружно всім разом і, якщо треба, говорити навіть мовою ворога. Нібито саме це й намагалися повідомити людям інопланетяни, посилаючи назад старий зонд.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
