На Марсі є крига, забруднена пилом. Є вона і на Землі, причому в ній може існувати мікроскопічне життя. Тепер вчені намагаються з’ясувати, чи можливе те саме і на Червоній планеті, де розріджена атмосфера не дає найважливішій для земних організмів речовині існувати у рідкому стані.
Життя у марсіанській кризі
Досі науковці не знайшли на Марсі жодних беззаперечних слідів життя, проте припускають, що воно там існує, але заховалося у кризі. Принаймні, так стверджують автори нового дослідження, опублікованого у журналі Communications Earth & Environment.
Загалом на Марсі існує два види криги: вуглекисла та водяна. Перша тане щоліта і саме вона відповідає за те, що білі шапки на полюсах планети то з’являються, то зникають. Водяна ж крига утворилася колись давно, коли клімат на планеті був значно теплішим, і відтоді не тане. Більша її частина розташована, знову ж таки, на полюсах Марса, однак вчені підозрюють, що і під поверхнею в його помірних широтах вона також має бути.
У самій кризі живі організми існувати в активному стані не можуть, проте у процесі її танення всередині неї можуть утворюватися невеликі резервуари, які буквально кишать мікроскопічними бактеріями, водоростями та грибами.
Пилувата крига
Науковці особливо розраховують на ту кригу, яка забруднена пилом. Мікроскопічні тверді частинки не дають сонячним променям дістатися замерзлої води. Однак при цьому вони, будучи темними, добре поглинають енергію і розігріваються. Завдяки цьому безпосередньо під ними утворюються мікроскопічні резервуари.
Ще у 2012 році дослідники вивчили поклади такої криги у Канаді й підтвердили існування всередині неї розвиненого біому. Теоретично те ж саме могло б бути й на Марсі, але є одна проблема. Тиск тамтешнього повітря дуже низький. Тому вода під час танення криги переходить із твердого одразу у газоподібний стан, минаючи рідкий.
Вчені впевнені, що наявність шару пилу може завадити миттєвому випаровуванню води й зберегти середовище для існування мікроскопічного життя. Однак пилувата крига і сама добре вміє ховатися. Тільки у 2021 році було доведено її існування на дні ярів у помірній зоні Марса. При цьому зробила це та сама група, яка є авторами теперішнього дослідження.
Тепер головним питанням є те, чи зможе сонячне світло проникати крізь шар пилу достатньо ефективно для того, аби забезпечувати енергією водорості та ціанобактерії, які мають перебувати в основі харчової піраміди.
У новому дослідженні науковці змоделювали ситуацію на комп’ютері й отримали відповідь, що навіть крізь шар пилу сонячні промені на Марсі мають проникати у кригу на глибину до 3 м, тож існування життя у тамтешніх мікроскопічних резервуарах цілком можливе.
За матеріалами phys.org
