Достатньо популярним є твердження про те, що знак свастики походить від руху, який нібито здійснює сузір’я Великої Ведмедиці навколо Полярної зорі. Це твердження певним чином відповідає дійсності, але в цілому є досить сумнівним.
Що означає свастика?
У популярних пабліках час від часу можна зустріти твердження про те, що знаки, відомі як «свастика» та «коловрат», походять від руху сузір’я Великої Ведмедиці навколо Полярної зорі протягом року. Тож у цьому нібито є якийсь особливий сенс, а тому всі страхи щодо цих символів абсолютно безглузді.
Інколи такі публікації супроводжуються красивою схемою, де показано це сузір’я, що утворює певний символ. Насправді в цьому твердженні разом змішана ціла купа різних непоєднуваних між собою фактів, з кожним з яких треба розбиратись окремо, й почати краще за все з останнього.
Скандально відомою свастику зробили німецькі нацисти 30–40-х років минулого століття та їхній лідер Адольф Гітлер. Божевільні розпалювачі останньої світової війни бачили у цьому символі підтвердження їхньої теорії про те, що вони — вища раса, яка має захопити весь світ.
Якою б маячнею це не здавалося, послідовники подібних ідей по всьому світу продовжують використовувати свастику й інші символи для того, аби маркувати свою присутність, й саме тому їхнє публічне використання не схвалюється.
Але свастику, звичайно, придумали не нацисти. Саме це слово походить із санскриту й означає буквально «добру бути». До речі, в індуїзмі цей символ і досі використовується в цьому сенсі.
Хоча свастика чи будь-який із символів, що її нагадують, можуть означати що завгодно. Адже їх протягом історії людства використовувала безліч народів, більшість з яких точно не пройшла б тест божевільних нацистів на расову повноцінність. Крім того, у багатьох випадках цей символ просто використовувався як прикраса, без якогось глибинного сенсу.
Свастика як найпростіша геометрична гра
Традиційно свастику пов’язують із рухом по небу світил, насамперед — Сонця. Цей рух відбувається з певною циклічністю по замкненій кривій, дуже наближеній до кола. Тому часто всі символи, чимось подібні до свастики, називають солярними.
Проте повне замкнене коло наше світило обходить, не ховаючись за обрій, лише за полярними колами й у певні проміжки часу, коли ніч там не настає взагалі. В інших місцевостях, аби побачити це «коло», треба тренувати власну уяву.
Щоб вигадати свастику, дивитися на небо не обов’язково. Намалювати її можна завдяки найпростішій грі. Достатньо вбити в землю кілок, причепити до нього мотузку певної довжини, а до неї з іншого боку — палицю. Якщо натягнути мотузку і почати палицею креслити на землі, то лінія почне вигинатися навколо кілка, поки не окреслить коло — один із найпростіших символів.
Можна обрати на колі будь-яку точку і провести від неї вздовж натягнутої мотузки лінію до центрального кілка, а потім продовжити її до іншого краю кола. Відрізок між точкою кола та його центром називається радіусом. Провівши ще два радіуси перпендикулярно до першої лінії, можна отримати інший найпростіший символ — хрест.
Тепер візьмемо всі чотири радіуси, й у точках, де вони перетинаються з окружністю, намалюємо перпендикуляри до них (відносно кола вони будуть називатися дотичними) в той або інший бік. Вітаємо, ви отримали свастику певного виду! Продовжуючи експерименти з домальовуванням до чотирьох чи іншої кількості радіусів ділянок кола дотичних, просто випадкових відрізків, ви можете отримати нескінченну кількість солярних символів для позначення величі вашої раси чи взагалі чого завгодно.
Обертання Великої Ведмедиці
Що стосується власне Великої Ведмедиці, то всі твердження про те, що вона щось там вимальовує на небі, базуються на двох беззаперечних фактах. Перший: це сузір’я протягом року справді здійснює повний оберт навколо Північного полюса світу. Щоправда, це справедливо абсолютно для всіх зір і сузір’їв.
Другий факт: дві крайні дуже яскраві зорі «ковша», що називаються Мерак і Дубхе (відповідно, β й α Великої Ведмедиці), утворюють лінію, яка майже точно вказує на Полярну зорю. Ця лінія є радіусом кола, яким протягом року рухається сузір’я.
А якщо з’єднати Мерак відрізком з останньою зорею «ручки ковша», що називається Бенетнаш, то отримаємо щось схоже на дотичну до цього радіусу. Сам по собі «ківш» для цього занадто кривий. Взагалі тут теж варто потренувати власну уяву, бо в реальності ви побачите лише зорі, розділені чималими проміжками неба, а всі лінії будуть лише у вас у голові.
Спостерігаючи за Великою Ведмедицею протягом року, насправді можна замалювати чотири її положення, з’єднані з Полярною зорею таким чином, щоб вони утворювали свастику. Для цього навіть необов’язково споглядати її під час літнього та зимового сонцестоянь і весняного й осіннього рівнодень, як це часто радять. Достатньо, щоб проміжки часу між чотирма спостереженнями становили рівно три місяці (чверть року). Важливіше інше: треба обрати точку з примітними орієнтирами на обрії та спостерігати небо з неї. Це необхідно робити в один і той самий час доби. При цьому мається на увазі не абстрактне «після заходу Сонця», а певна година, адже час настання темряви змінюється протягом року, а схід сузір’їв над горизонтом жодним чином від цього не залежить.
Саме тому варто обрати час спостережень так, аби навіть улітку (коли ніч найкоротша) в цей момент було темно. Якщо ж порушити ці правила, то ваша свастика виглядатиме так, ніби її намалював неповнолітній скінхед.
Інші свастики на небі
Ці умови пов’язані з тим фактом, що Велика Ведмедиця, як, власне, й усі світила Північної півкулі, щодоби робить повний оберт навколо полюса небесної сфери. Вона взагалі не опускається за горизонт, бо належить до приполярних сузір’їв. Просто вдень ми її не бачимо через сонячне світло.
Велику Ведмедицю, що описує кола, можна побачити у місцевостях поблизу Північного полюса Землі у грудні — січні. В цей час Сонце там не підіймається над горизонтом і цілодобово панує ніч, полюс світу перебуває над головою, а навколо нього, за наявності уяви, можна побачити обертання зразу двох свастик. Меншу утворює «ківш» Малої Ведмедиці, на кінці якого — Полярна зоря. Щоправда, свастика від нього виходить кривуватою та розгорнутою в інший бік. Проте саме сузір’я обертається туди ж, куди й решта зір.
Взагалі за бажання свастику чи коловрат на небі можна побачити, спостерігаючи за річним або добовим рухом будь-якої групи зір, розташованих достатньо близько до полюса. На південь від екватора Велику Ведмедицю видно тільки частину року, причому лише низько над горизонтом. А в Антарктиді, наприклад, її не видно взагалі ніколи. Але там є інші сузір’я, в русі яких можна побачити певний символізм.
Що показувала Велика Ведмедиця нашим пращурам
З усього написаного можна було б зробити висновок, що для того, аби наші предки, дивлячись на Велику Ведмедицю, могли намалювати свастику, їм непогано було б мати точні годинники. А ще краще — жити за полярним колом.
Проте мешканці високотехнологічної Гіпербореї все одно нічого такого б не побачили. Річ у тім, що навіть зараз Полярна зоря розташована не точно на Північному полюсі світу, а лише неподалік від нього. Багато століть тому він розташовувався в іншому місці. Відповідальна за це прецесія земної осі — те саме явище, яке не дає астрологам правильно вказувати ваш знак зодіаку.
Вісь Землі описує у просторі кола з періодом 25 800 років, і разом із нею роблять оберти полюси світу. Але це не означає, що вони з указаною періодичністю проходять біля тих самих зір. На таких часових проміжках уже стає помітним рух Сонця Галактикою, тому звичні нам контури сузір’їв змінюються.
Наприклад, ще тисячу років тому, в часи київських князів, полюс перебував між α Малої Ведмедиці, яку ми зараз називаємо Полярною, та зорею β того ж сузір’я, яка називається Кохаб і розташована на іншому його кінці.
Ще раніше, на початку нашої ери та в епоху розквіту античних цивілізацій, саме Кохаб і був Полярною зорею, або, як кажуть сучасні астрономи, полярисимою. У часи, коли стародавні єгиптяни зводили свої піраміди, Північний полюс «позначала» зоря Тубан (α Дракона).
А коли на землях України процвітала Кукутень-Трипільска культура, яку деякі псевдоісторики пов’язують із країною пращурів українців Араттою, їхнє зоряне небо взагалі оберталося навколо зорі Едасіх (ι Дракона).
В усі ці періоди лінія Мерак — Дубхе зовсім не вказувала на Північний полюс і радіусу кола, яким рухається Велика Ведмедиця, не утворювала. Тож можливість побачити на небі свастику притаманна саме нашому часу, й у майбутньому ситуація продовжить змінюватися.
2102 року Північний полюс найсильніше наблизиться до α Малої Ведмедиці й почне від неї віддалятися. Відповідно й лінія Мерак — Дубхе все більше почне відхилятися від напрямку на полюс. Приблизно з 3200 року Полярною зорею стане Альраї (γ Цефея).
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
