Чому не варто боятися прольоту астероїда 1997 NC1 27 червня

27 червня до Землі на рекордно малу відстань наблизиться астероїд 1997 NC₁. Його вважають небезпечним через розмір, який може сягати 1,5 км. Це означає, що під час зіткнення він може спричинити смерть мільйонів людей. Однак є причина, чому його не варто боятися.

Астероїд  1997 NC₁

До нас знову летить астероїд. Взагалі ці космічні камені зближуються із Землею ледь не щотижня, однак подія, яка має відбутися 27 червня 2026 року, справді заслуговує на увагу. Річ у тім, що астероїд 1997 NC₁, який може наблизитися на мінімальну відстань до Землі об 11:16 за всесвітнім часом (14:16 — за київським), має справді великі розміри. Його середній діаметр складає, за різними оцінками, від 710 до 1600 м.

І це набагато більше, ніж більшість тих космічних каменів, наближенням яких нас регулярно лякають. Відкрили цей астероїд ще 1997 року в межах проєкту NEAT, однак досі про нього відомі переважно параметри орбіти, а не розмір.

1997 NC₁ належить до сімейства атонців. Так називають астероїди, які переважно перебувають до Сонця ближче, ніж Земля. Астероїди групи Атона мають велику піввісь меншу за земну (a < 1 а.о.), але їхній афелій (найбільш віддалена від світила точка орбіти), перевищує перигелій (найближча до Сонця точка орбіти) Землі (Q > 0,983 а.о.), тому вони можуть перетинати земну орбіту.

Чому не завжди коректно казати, що астероїд «перетинає орбіту Землі при наближенні до афелію», добре видно на прикладі 1997 NC₁. Хоча його афелій розташований на відстані 1,045 а.о. від Сонця, площина його орбіти нахилена на 16,7°. У точці перетину проєкцій орбіт астероїд перебуває далеко від площини земної орбіти, тому фактичного перетину траєкторій у цій точці не відбувається.

У інших атонців нахил орбіти може бути значно меншим, проте й афелій при цьому буває не такий великий. Земля рухається не по колу, а по еліпсу, тому відстань до Сонця протягом року змінюється. Під час проходження афелію (він, до речі, настане на початку липня) вона перебуває на відстані 1,017 а.о. від Сонця. Тобто атонці, формально маючи афелій, більший за земний перигелій, просто не долітають до точки, де дві орбіти могли б перетнутися.

Повертаючись до 1997 NC₁, можна зазначити, що його перигелій розташований на  відстані 0,685 а.о. від Сонця, а ексцентриситет орбіти складає 0,209. Вона є достатньо витягнутою, і один оберт нею цей астероїд робить за 293,81 доби.

Що станеться, якщо 1997 NC₁  вріжеться в Землю?

Головна причина, чому вчені досі не можуть точно визначити розмір 1997 NC₁, полягає в тому, що за майже 30 років спостережень здійснив близько 40 зближень із Землею, але щоразу наша планета опинялася надто далеко, щоб астрономи могли отримати достатньо детальні дані.

Астероїд так і залишався просто цяточкою, а не знаючи відбивної здатності (альбедо) його поверхні, визначити розмір тільки за блиском дуже складно. Проте  навіть мінімальних та середніх значень цих оцінок достатньо, щоб у разі гіпотетичного зіткнення наслідки були катастрофічними.

Якщо 1997 NC1 таки вріжеться в нашу планету, він може утворити кратер радіусом 10-20 км і глибиною близько пів кілометра. Діаметр вогняної кулі сягатиме 20–30 км, а теплове випромінювання може спричинити опіки у людей і займання дерев навіть за 200 км від епіцентру удару.

Приблизно на тій самій відстані ударна хвиля ламатиме дерев’яні будинки, а взагалі вона має відчуватися і на іншому боці земної кулі. На відстані до кількох сотень кілометрів буде відчуватися землетрус.

Якщо 1997 NC₁  вріжеться у Землю, людство не загине. Але кількість жертв цієї події рахуватимуть мільйонами. За наслідками падіння у густонаселеній місцевості можна буде порівнювати з найбільшими війнами останніх сторіч.

Чому астероїда не варто боятися

Що цікавого у цій зустрічі Землі з 1997 NC₁ ? Те, що вона буде найближчою з 1600 року. І наступного разу щось подібне з ним відбудеться аж у 2133 році. Чому зближення трапляються так рідко, хоча до орбіти нашої планети він наближається інколи частіше, ніж раз на рік? Відповідь криється у розташуванні його орбіти.

Підійти до нашої планети близько цей астероїд може тільки у дуже рідкісних випадках. І це «близько», своєю чергою значно далі, ніж уявляє собі більшість людей. 27 червня  мінімальна відстань 1997 NC₁ від Землі становитиме 2,56 млн км. Це у 6–7 разів більше, ніж відстань від Місяця. Так, за мірками Сонячної системи це справді близько, приблизно 1,5 % відстані від Землі до Сонця, якщо позначити його положення в цей момент на схемі орбіти нашої планети, то здаватиметься, що вони вже зіштовхнулися.

Проте насправді така відстань — це надзвичайно далеко. За сучасними орбітальними розрахунками ймовірність зіткнення дорівнює нулю, і жодних «але» тут немає. Щобільше, орбіта 1997 NC₁ просто не дозволяє йому наблизитися до нашої планети набагато ближче. Принаймні, не впродовж проміжку часу, який можна порівняти з усією писемною історією людства.

Як спостерігати за 1997 NC₁

Проте те, що 1997 NC₁ не загрожує людям, зовсім не означає, що він нікому нецікавий. Насамперед ним цікавляться науковці. Зближення дозволить нарешті як слід розгледіти цей астероїд і уточнити його розмір та склад. З цією метою навіть планують використати радіолокатори.

Подивитися на близькій проліт настільки великого астероїда було б цікаво й іншим людям. Однак, як вже було сказано, відстань до нього все ще буде надзвичайно великою. Видима зоряна величина досягне тільки 10. А це означає, що не тільки неозброєним оком, але й за допомогою бінокля побачити його не вдасться.

Для цього знадобиться щонайменше хороший аматорський телескоп, а він є далеко не в кожного. Утім, є й простіший спосіб: проєкт віртуального телескопа пропонує всім охочим наживо поспостерігати за прольотом астероїда за цим посиланням.