Однією з головних книжкових прем’єр 2023 року, безперечно, став роман Макса Кідрука «Колонія» з циклу «Нові темні віки». Ми розпитали письменника, як народилась ідея книги, на яких технологіях заснована експансія, та головне — яке майбутнє чекає на українців на Марсі.
– Події роману відбуваються на Марсі. Чому саме це небесне тіло, а не Місяць або ж супутники Юпітера?
– Про Місяць багато буде у «Колапсі», другій книзі циклу. В «Колонії» я просто до нього ще не дістався.
Щодо Марса — я обрав його, оскільки, за винятком Місяця, це єдине небесне тіло поза межами Землі, де люди зможуть висадитися у ХХІ столітті (не факт, що це станеться, та загалом ми можемо, принаймні, все для цього маємо). Це також єдине тіло, де люди зможуть жити — під щитами з борного льоду, в підземних помешканнях, з чимось на кшталт теломіду, який я вигадав для «Колонії», але саме жити, а не виживати. Жодна інша планета чи супутник у Сонячній системі таких можливостей не надають. І це головна причина, чому я навіть не замислювався про супутники Юпітера. Вони надто далеко, надто холодні, та ще й буквально просмажуються магнітним полем Юпітера.
– У романі «Колонія» вагома частка населення Марса складається з українців. Як ви оцінюєте шанси представників нашої держави у майбутньому літати в космос?
– Вважаю, що шанси високі. Вибити русню, подолати корупцію, і далі це лише питання часу.
– Міста на Марсі населені переважно європейцями й американцями. При цьому китайські колонії залишені без уваги. Зараз багато говорять про прорив цієї країни у космосі. Чи може так статися, що Марс буде китайським?
– Мені такий сценарій не видається реалістичним. Китайська економіка — мильна бульбашка, яка швидко здується в разі серйозного конфлікту з Заходом. Китайські технології здебільшого вторинні щодо західних. Так, китайці довели, що вони здатні втілювати в життя серйозні місії з дослідження космосу, проте підстав для того, щоб вони коли-небудь домінували у космосі, я поки не бачу.
– На яких технологіях заснована космічна експансія у «Колонії»? Наприклад, ось ці човники, якими на навколоземну орбіту перекидають купу народу — вони літають на звичайних хімічних двигунах чи на чомусь фантастичнішому?
– Розгінні блоки на ВМК (важких міжпланетних кораблях) киснево-водневі. Кисень і водень видобуваються з водяного льоду на дні місячних кратерів, на кшталт Шеклтона. На кораблях країн-ізгоїв, зокрема Росії чи Китаю, можуть бути ЯРД (ядерні реактивні двигуни). Технологія відпрацьована, проте заборонена до використання цивілізованими націями. Я сам це не підтримую, однак припускаю, що з ЯРД у космосі буде щось подібне до АЕС на Землі — попри безпечність і відсутність альтернатив, технологія перебуватиме під забороною через тиск суспільства (мовляв, «жодних ядерних реакторів у нас над головами»).
– Одне з найголовніших фантастичних припущень у романі — теломід, препарат, що подовжує життя. Ви дійсно вважаєте, що його вдалось би заборонити для широкого вжитку? Люди ж просто збожеволіли б, якби їм його не дали.
– Точно не збожеволіли б. Але я погоджуюся, що практично реалізувати таку заборону може бути непросто. Саме тому в романі я зазначаю, що теломід — це складний багатокомпонентний препарат, який не можна виготовити в підпільній лабораторії. Для його виробництва потрібні складні технологічні комплекси, воно вимагає серйозних ресурсних та інтелектуальних витрат, які, відповідно, легко відстежити.
– Під час роботи над «Колонією» ви щомісяця публікували книги, які прочитали за темою. Яким є топ-5 книжок від Макса Кідрука на тему космосу?
– Поки що не анонсуватиму. Але вже зовсім скоро ви зможете побачити їх усі, всі п’ять — у портфоліо «Бородатого Тамарина». Стежте за анонсами!
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine