Нове дослідження показало, що гігантське зіткнення, можливо, не є причиною утворення незвичайного «розчиненого» ядра Юпітера. Це ставить під сумнів теорію формування планети.
Надра Юпітера приховують в собі таємницю. Місія Juno показала, що всупереч тому, що колись припускали вчені, його ядро не має чітких меж, а поступово переходить в навколишні шари, що складаються в основному з водню (така структура називається розчиненим ядром).
Як утворилося це розбавлене ядро, залишається ключовим питанням. До недавнього часу домінуючим був сценарій колосального зіткнення з протопланетою, що містила половину матеріалу ядра Юпітера. Така подія могла повністю перемішати центральну область газового гіганта, що достатньо для пояснення його сучасної внутрішньої будови.
Використовуючи передові суперкомп’ютерні симуляції зіткнень планет і новий метод обробки змішування матеріалів в симуляції, дослідники з Даремського університету у співпраці з вченими з NASA, SETI та CENSSS, Університету Осло, перевірили, чи могло таке масивне зіткнення створити ядро Юпітера.
Дослідження показало, що стабільна структура розрідженого ядра не була отримана в жодному з проведених моделювань, навіть у тих, що містили зіткнення в екстремальних умовах. Натомість воно демонструє, що щільний кам’яний і крижаний матеріал ядра, зміщений в результаті зіткнення, швидко осідає, залишаючи чітку межу з зовнішніми шарами водню і гелію, не утворюючи плавну перехідну зону між двома областями.
Отже, результати дослідження не підтверджують імпактну гіпотезу. Вони швидше припускають, що розчинене ядро Юпітера є результатом того, як зростаюча планета поглинала важкі та легкі матеріали в процесі свого формування.
Юпітер — не єдина планета з розчиненим ядром. Нещодавно вчені виявили свідчення його наявності у Сатурна. За словами вчених, якщо розчинені ядра не утворюються в результаті рідкісних і екстремальних зіткнень, то, можливо, більшість або всі газові гіганти мають порівняно складну внутрішню структуру.
Раніше ми розповідали про результати іншого дослідження, яке показало, що відразу після свого формування Юпітер був удвічі більшим, ніж зараз.
