2 жовтня автоматичний апарат BepiColombo здійснив перший проліт Меркурія й успішно скористався гравітацією першої планети, щоб зменшити свою геліоцентричну швидкість. У найближчі чотири роки апарату потрібно виконати ще п’ять аналогічних маневрів. Вони дозволять йому вийти на постійну орбіту навколо Меркурія до грудня 2025 року.
Під час прольоту BepiColombo зробив ряд знімків планети з використанням своїх «селфі-камер». Європейське космічне агентство вже опублікувало деякі з цих фотографій. На них можна побачити як Меркурий, так і елементи самого зонда, включно з антеною та штангою магнітометра.
Не дивдячись на те, що «селфі-камери» не є науковим інструментом, на отриманих ними зображеннях можна впізнати деякі найбільші структури на меркуріанській поверхні. Так, на один зі знімків потрапила широка лавова рівнина Sihtu Planitia, в центрі якої знаходиться 67-кілометровий кратер Кальвіно. На тому ж знімку видно 166-кілометровий кратер Лєрмонтов. Він виділяється серед багатьох інших ударних формацій планети своєю яскравістю. Це пояснюється хімічним складом його порід.
На перший погляд меркуріанська поверхня нагадує місячну. Але, не дивлячись на візуальну подобу, обидва тіла мають ряд помітних відмінностей. На Меркурії нема характерного для Місяця розділення на темні моря та світлі гірські регіони. Крім того, на ньому присутня велика кількість уступів. Вважається, що такі формації утворилися при стисканні планети в ході її охолодження. Один зі знімків BepiColombo демонструє подібну структуру, відому під назвою «уступ Астролябія».
Варто зазначити, що згідно з рішенням Міжнародного астрономічного союзу кратери на Меркурії називають на честь діячів культури (письменників, поетів, художників, скульпторів, композиторів). Тому на анотованих світлинах BepiColombo можна зустріти такі імена, як Рафаель, Карузо, Полігнот і Гайдн.
За матеріалами: https://www.esa.int
