База даних для тих, хто хоче видобувати корисні копалини на астероїдах

Французькі вчені опублікували базу даних відомих астероїдів, на яких можна видобувати корисні копалини. За її допомогою можна розрахувати, скільки зусиль треба докласти, аби дістатися до того чи іншого небесного тіла.

Шахтарство на астероїдах
Шахтарство на астероїдах. Джерело: NASA/Denise Watt

База даних для астероїдних шахтарів

Команда вчених з ISAE-SUPAERO, провідного інституту аерокосмічної інженерії Франції, спробувала допомогти тим компаніям, які планують розпочати діяльність з видобутку корисних копалин на астероїдах. Вони створили Exploitation des Ressources des Corps Celestes (ECOCEL) — базу даних, яка показує, як легко дістатися до небесних тіл і чи варті вони того, аби до них летіти.

Очікується, що невдовзі вона стане в пригоді для десятків компаній, хоча поки навіть прості експерименти на орбіті проводить лише перша з них. На астероїдах точно немає нафти, газу чи вугілля, а от метали, зокрема й ті, що рідко зустрічаються на Землі, можуть бути дуже розповсюдженими.

Правда, поки що спектроскопічні дані доступні лише для 326 астероїдів. І саме для стількох із них у базі вказано, з яких речовин вони переважно складаються. При цьому це — лише дані про їхній склад поверхні. Дізнатися, що міститься в глибинах, набагато важче. Але це все ж можна встановити, аналізуючи густину цих небесних тіл.

Як дістатися до астероїда

Загалом же в базі ECOCEL рахується понад 25 000 астероїдів. Для кожного з них у раніше створених базах були визначені не лише параметри орбіти, а й маса та розмір. Головним здобутком дослідників, які її створювали, є система розрахунку дельта ве (ΔV) для кожного з них.

Дельта ве — це головний параметр, який використовується у розрахунку міжпланетних перельотів. Фактично це повна величина зміни швидкості космічного апарата, яка необхідна для того, аби дістатися від одного небесного тіла до іншого. При цьому як зміни рахується не тільки прискорення, а й гальмування та повороти.

З практичної точки зору, саме ΔV визначається кількість палива, яке треба витратити для того, аби опинитися біля певного космічного тіла з нульовою швидкістю відносно останнього. Воно сильно залежить від взаємного розташування тіл і визначає найвигідніші моменти для початку перельоту, відомі, як «вікна запуску».

Усе це, включно з найкращим часом запуску місії до конкретного астероїда між 2020 та 2050 роками, база даних ECOCEL і дозволяє розрахувати. Розробники сподіваються, що база стане у пригоді як комерційним, так і урядовим організаціям.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини й факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine