Астрономи пояснили природу «блакитних луркерів»

Група дослідників під керівництвом Ендрю Найна з університету Вісконсин-Медісон змогла пояснити природу «блакитних луркерів». Ці дивні зорі обертаються швидше, ніж мали б. Поясненням цього є те, що вони повільно абсорбують своїх компаньйонів. Саме постійне притікання речовини з зорі-супутника і зумовлює підвищену температуру та швидкість обертання.

Блакитні луркери у скупченні
Зоряне скупчення M67, у якому знайшли «блакитних луркерів». Джерело: Sloan Digital Sky Survey

Що таке «блакитні луркери»

Астрономи запропонували пояснення проблеми «блакитних луркерів». Цей тип зір був відкритий усього кілька років тому завдяки успіхам позаатмосферної астрономії. Доти такі світила залишалися непоміченими серед зоряних скупчень.

Те, наскільки гаряча зоря і наскільки швидко вона обертається, переважно визначається її масою та віком. Однак «блакитні луркери» — це члени зоряних скупчень, які гарячіші й обертаються значно швидше, ніж їхні сусіди, а також швидше, ніж це мало бути з об’єктами не такої вже й великої маси. Досі причини цього явища залишалися дискусійними.

Аж ось команда під керівництвом Ендрю Найна провела дослідження з використанням даних орбітального телескопа Hubble. Вони зробили детальний огляд неба та роздивилися усі «блакитні луркери», яких тільки змогли знайти. Виявилося, що більшість цих світил мають зоряних компаньйонів — гарячих білих карликів. Те, що карлики гарячі, означає, що відносно недавно вони були зорями головної послідовності. Їхній теперішній стан — не результат завершення еволюції, а наслідок тривалого «роздягання» їх більш масивним сусідом.

Саме приплив речовини з білого карлика і відповідальний за аномальний стан основної зорі. А в тих випадках, коли поруч із «блакитним луркером» не вдалося розгледіти компаньйона, вчені передбачають, що він все ж таки є. Просто більша зоря зірвала його зовнішні шари аж до самого ядра, і він сильно охолонув. А холодні білі карлики на великих дистанціях побачити значно важче.

«Блакитні спостерігачі» та «блакитні приблуди»

В українській астрономічній термінології усталеного терміну для позначення цих світил не існує. «Блакитні луркери» — це калька з англійської. З огляду на те, що цей тип зір відкрили зовсім недавно, у тому немає нічого дивного.

Річ у тім, що саме lurker з англійської перекладається не просто як «спостерігач», а як «прихований спостерігач». І як адекватно та зручно перекласти його для використання в астрономії — питання до фахівців. Зрештою, сама англійська назва — продовження історії із «блакитними страглерами». Це інший тип зір, які блакитніші, ніж мають бути. І їхній механізм нагрівання теж заснований на перетіканні речовини з зорі-компаньйона. «Блакитні луркери» навіть вважаються карликовими формами «блакитних страглерів».

Багато років у нашій астрономії цей термін теж використовувався як калька з англійської. Лише відносно недавно вчені вирішили, як адекватно перекласти таке непросте англійське слово. Але зрештою «блакитні страглери» таки стали «блакитними приблудами». Схоже, що й на «луркерів» чекає така ж історія.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

[ajax_load_more single_post="true" single_post_id="51361" single_post_order="previous" single_post_target="#post-wrapper" post_type="post" css_classes="alm-btn" button_label="Завантажити ще"]