Тривалий час вважалося, що до падіння астероїда динозаври вже перебували у стадії занепаду. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Science, кардинально змінює цю картину. Нові дані стверджують, що динозаври процвітали аж до фатального удару — саме космічна катастрофа, а не внутрішні проблеми, стала причиною їхньої загибелі.
Група науковців на чолі з доктором Ендрю Флінном з Університету штату Нью-Мексико провела ретельний аналіз гірських порід у басейні Сан-Хуан. Місцевость під назвою Naashoibito Member містить одні з наймолодших у світі скам’янілостей динозаврів. Використовуючи два незалежні методи — аналіз ізотопів аргону та вивчення магнітної полярності порід — дослідники змогли встановити точніший вік цих відкладень.
Результат виявився сенсаційним: останні динозаври Північної Америки жили тут буквально за кілька сотень тисяч років до удару астероїда. За геологічними мірками, це дуже короткий проміжок часу.
Процвітання, а не занепад
Найважливішим висновком дослідження стало те, що динозаври не лише виживали, а й активно процвітали. Аналіз скам’янілостей показав, що навіть в останні мільйони років свого існування вони були надзвичайно різноманітними та досить пристосованими.
«Не існує єдиної північноамериканської фауни динозаврів, яка б робила їх схильними до вимирання», — запевнив Флінн. Натомість існували окремі, добре адаптовані до своїх регіонів спільноти. На півночі континенту мешкали знайомі нам трицератопси та едмонтозаври, тоді як на півдні, у тому числі й у Нью-Мексико, жили велетенські зауроподи.
Професор Стів Брусатте з Единбурзького університету з ентузіазмом розповідає про одного із цих гігантів: «Аламозавр був майже 30 м завдовжки й важив більше, ніж Boeing-737. Немає жодних ознак того, що з цими динозаврами відбувалося щось незвичайне або що вони перебували у стані тривалого занепаду».
Чому виник міф про занепад?
Дослідники пропонують логічне пояснення цієї помилки. Доктор Флінн вважає, що вона може бути пов’язана з особливостями геологічного літопису. Наприкінці крейдяного періоду було менше оголених скель, доступних для вивчення, ніж раніше. Це створює ефект «недостатності доказів»: менше порід — менше скам’янілостей — ілюзія занепаду. Насправді ж, якщо дивитися на конкретні багаті місця, як у Нью-Мексико, картина виходить зовсім іншою.
«Наскільки ми можемо судити, здається, що немає жодних причин, через які вони мали б вимерти, крім падіння астероїда», — робить остаточний висновок Флінн.
Ця робота отримала позитивні відгуки від наукової спільноти. Професор Майкл Бентон із Бристольського університету, який не брав участі в дослідженні, назвав нові докази «дуже цікавими». Водночас він зауважив, що питання глобального занепаду динозаврів залишається дискусійним, оскільки нове дослідження охоплює лише одну конкретну місцевість.
Однак тепер зрозуміло одне: принаймні в деяких регіонах планети динозаври зустріли свій кінець на піку еволюції, не підозрюючи про неминучу загрозу з космосу.
Раніше ми повідомляли про те, як таргани вижили після падіння метеорита.
За матеріалами arstechnica.com
