Науковці використали дані апарата Lunar Reconnaissance Orbiter, щоб оцінити кількість молодих розломів на поверхні Місяця. За ними вони змогли встановити, що за останні кілька сотень мільйонів років радіус нашого супутника зменшився приблизно на 45 м.
Розломи на Місяці
Місяць поступово зменшується в розмірах. Про це науковці знали вже давно. Проте нещодавно міжнародна група дослідників опублікувала в The Planetary Science Journal працю, яка дає оцінку тому, наскільки саме змінився радіус нашого супутника у відносно недавньому минулому. Про це повідомляє сайт phys.org.
Стиснення Місяця впродовж мільярдів років є звичайним явищем, бо воно характерне для всіх твердих тіл Сонячної системи, наприклад, для Меркурія. З глибин повільно виходять тепло та гази й розсіюються у просторі. Порожнини заповнюються під дією гравітації. Цей процес відбувається дуже повільно, але поки що незрозуміло, йдеться про міліметри, метри чи кілометри.
Саме в цьому дослідникам допоміг апарат Lunar Reconnaissance Orbiter. Він працює на орбіті Місяця вже 17 років і зробив тисячі знімків, на основі яких уклали глобальну карту. Вона дала змогу дослідникам зазирнути в минуле.
Стискання Місяця
Як і Місяць, Земля зазнає постійного повільного стискання, проте між цими двома тілами є суттєва різниця. Наша планета залишається сейсмічно активною, стискання накладається на значно потужніші процеси протікання магми, й вони призводять до того, що кора ділиться на окремі блоки — літосферні плити.
Поблизу тектонічних розломів на Землі відбувається більшість явищ, пов’язаних із рухом плит. Однак кора Місяця суцільна. У процесі стискання вона може лише трохи деформуватися і розтріскуватися. Саме підрахунок відносно молодих розломів дав науковцям змогу оцінити, наскільки стискається Місяць.
При цьому цікаво, що самі розломи розподілені поверхнею Місяця нерівномірно. Їх більше там, де кора тонша. Загальний підрахунок показує, зо за останні 400–800 млн років, тобто за час, порівнюваний з існуванням багатоклітинного життя на Землі, діаметр нашого супутника зменшився приблизно на 45 м.
Вчені не можуть сказати, чи рівномірним був цей процес, але якщо швидкість була сталою в часі, це становило б 6–11 см за мільйон років, або близько 0,1 мкм/рік. Для порівняння, літосферні плити на Землі рухаються із середньою швидкістю близько 1,5 см/рік — приблизно з такою ж швидкістю, з якою ростуть людські нігті.
