Світовий сільськогосподарський ринок зараз переживає непрості часи. Широкомасштабне вторгнення росії в Україну мало величезний вплив на її ландшафт, призвівши до порушення давно сформованих ланцюгів постачання і зміни попиту.
Усе це вимагає від агровиробників пошуку нових рішень. Одним із них є «цифровізація»: використання інноваційних технологій, що дають змогу підвищити врожайність угідь. Однією з найцікавіших новинок є супутниковий агромоніторинг. Розповідаємо про перспективи цього напряму й те, які можливості він відкриває для бізнесу спільно з EOS Data Analytics.
Виклики XXI століття
Хоча темпи зростання чисельності населення нашої планети й дещо сповільнилися, вони все ще досить високі. Щороку чисельність людської популяції збільшується на 0,87%. За останніми оцінками, до 2030 року на Землі житиме 8,5 млрд людей. І це при тому, що вже зараз майже 800 млн осіб регулярно недоїдають — а 280 млн і зовсім, голодують.
Часи, коли проблему нестачі продовольства можна було вирішити простим збільшенням орних земель, залишилися в далекому минулому. Зараз їхня площа щорічно збільшується лише на 0,37%, і ситуація навряд чи сильно зміниться в осяжній перспективі. Усе це створює величезне навантаження на світовий ринок продовольства, провокуючи зростання цін. Це зі свого боку призводить до того, що жителям найбідніших країн дедалі складніше купити їжу.
У цій ситуації, фактично єдиний спосіб розв’язання проблеми продовольчої безпеки — впровадження інноваційних методів, які дозволяють максимально підвищити результативність та врожайність. І супутниковий агромоніторинг є одним із них.
Переваги супутникового агромоніторингу
Звісно, супутники вже давно відіграють певну роль у сільському господарстві. Як приклад можна навести ті самі прогнози погоди, без яких уже практично неможливо уявити наше повсякденне життя. Однак лише останніми роками космічні апарати стали повноцінним інструментом, які можна застосовувати в сільському господарстві. Це стало можливим завдяки появі стандартизованих супутникових платформ, зниженню пускових цін і збільшенню надійності. Усі ці фактори зробили реальністю створення спеціалізованих угруповань апаратів, призначених для агромоніторингу.
На перший погляд, завдання, які вирішують супутники, можна виконати й за допомогою традиційних методів. Але це не так. Космічні апарати надають низку важливих переваг. Найочевиднішою з них є величезна оглядовість. Супутник здатний провести одноразове знімкування великих площ і ділянок, які розташовані на значних відстанях одна від одної, що набагато швидше й ефективніше за традиційний обхід або навіть використання дронів.
Завдяки супутниковому знімкуванню можна оцінювати розміри полів, знаходити незареєстровані сільгоспугіддя, аномалії в сівозміні та аналізувати розподіл культур по різних регіонах, що актуально як для землевласників, так і для держструктур. Супутники можуть у режимі реального часу вести моніторинг стану посівів і ступеня виконання агротехнічних робіт (оранки, збирання врожаю тощо). Усе це дає змогу гравцям ринку, включно зі страховиками, національними компаніями, а також іноземними інвесторами, краще оцінювати реальний стан справ і ефективніше витрачати свої ресурси.
Іншою ключовою перевагою супутників є мультиспектральність. Космічні апарати можуть вести знімкування на різних хвилях електромагнітного спектра, збираючи максимум доступної інформації. Це дає змогу стежити за ростом сільськогосподарських культур і виявляти посуху, морози або надмірну вологість ґрунту, поширення бур’янів, напад шкідників та інші проблеми, що загрожують врожаю.
Ба більше, зібрані супутниками дані потім можна обробляти за допомогою цифрових інструментів. Це дає можливість, наприклад, створювати карти врожайності, які дозволяють перевірити ефективність нових добрив і засобів захисту рослин, уникнути непотрібних обходів полів і тим самим скоротити витрату палива і більш ефективно управляти зрошенням. Останнє особливо актуально на тлі збільшення вартості виробничих ресурсів, яке спостерігається останніми роками.
І, нарешті, ніхто не знімав із супутників завдання надання точної метеорологічної інформації. Вона може виявитися критично важливою під час ухвалення сільськогосподарських рішень.
Перспективи ринку супутникового агромоніторингу
Такою є теорія. А який стан ринку супутникового агромоніторингу на цей час?
Станом на 2023 рік, частка супутникового агромоніторингу становила 0,38 млрд доларів. На перший погляд, це відносно небагато порівняно із загальним обсягом «цифрового» сільськогосподарського ринку (20,9 млрд доларів). Подібне співвідношення пояснюється його новизною, доволі високим вхідним бар’єром, зумовленим необхідністю використання, поки що незвичних для масового користувача, технологій.
Проте цей сегмент демонструє стабільне зростання, щорічно збільшуючись на 6,82%. За прогнозами, до 2030 року обсяг ринку супутникового агромоніторингу досягне 0,61 млрд доларів.
Очікується, що найбільший приріст припаде на країни Азійсько-Тихоокеанського регіону, насамперед на Індію та Китай, які зараз найактивніше впроваджують «розумні» технології. Іншим досить цікавим трендом є те, що значну частину нових користувачів становлять жінки. Це наочно демонструє, як нові технології змінюють ринок, який завжди вважався традиційно чоловічим.
Загалом, не доводиться сумніватися, що в міру розгортання нових супутникових сузір’їв і появи зручних для масового користувача інструментів, ринок агромоніторингу й далі зростатиме. У ситуації, коли населення планети продовжує збільшуватися набагато швидше, ніж кількість орних земель, у сільськогосподарських виробників немає особливих альтернатив цифровізації. Тож можна прогнозувати, що вже в недалекому майбутньому супутниковий агромоніторинг стане стандартним інструментом, який застосовуватиметься виробниками нарівні з традиційними технологіями.
Партнерська публікація
