Науковці вперше отримали радіосигнал, що прийшов до нас з іншого світу. Його джерелом є екзопланета β Живописця b, розташована на відстані 64 світлових років від нас. Випромінювання, яке вловлюють наші антени, є наслідком взаємодії магнітного поля планети із сонячним вітром від її зорі.
Природна сутність радіосигналів
Екзопланети — це екзотичні світи, що обертаються навколо віддалених світил далеко за межами нашої Сонячної системи. З моменту відкриття перших екзопланет у 1990-х роках астрономи звернули увагу на ці віддалені світи, щоб дізнатися про них більше. Тепер, як повідомляє сайт phys.org, вчені вперше зафіксували радіосигнали, що надходять безпосередньо з однієї з цих планет — масивного газового гіганта під назвою β Живописця b.
Попередні радіосигнали з екзопланетних систем не можна було безпосередньо пов’язати з самою планетою, оскільки астрономи не могли визначити, чи сигнал надходив від зорі, чи від планети. І ні, це не є доказом того, що іншопланетні цивілізації спілкуються між собою. Радіохвилі походять від полярних сяйв, пов’язаних із потужним магнітним полем планети.
Полярні сяйва можуть виникати, коли високоенергетичні заряджені частинки рухаються вздовж ліній магнітного поля планети та взаємодіють з її верхніми шарами атмосфери. Наприклад, на Землі це спричиняє появу північного сяйва.
Група науковців під керівництвом Кевіна Ортіса Себальоса з Центру астрофізики Гарвардського університету та Смітсонівського інституту використовувала південноафриканський радіотелескоп MeerKAT для дослідження планетної системи β Живописця, що розташована на відстані приблизно 64 світлових років від Землі.
Точне визначення радіоджерела
Науковці зафіксували слабкі, повторювані спалахи радіосигналів, що походили з системи β Живописця. Спочатку вони не знали, чи надходили радіохвилі від зорі, чи від однієї з її планет. Щоб точно визначити джерело, дослідники порівняли радіозображення з точними координатами надзвичайно віддалених фонових квазарів, які слугували фіксованими орієнтирами.
Це дозволило їм визначити точні координати як зорі, так і планети. Коли вони наклали свої радіозображення на цю карту, радіосигнал збігався з положенням β Живописця b, а не її материнського світила.
«У цій статті ми повідомляємо про перше безпосереднє виявлення радіовипромінювання полярного сяйва від екзопланети — гігантської планети β Живописця b — за допомогою радіотелескопа MeerKAT», — написала команда у своїй статті, опублікованій на сервері препринтів arXiv.
Дослідження напруженості магнітного поля екзопланети
Радіосигнали також дали змогу дізнатися дещо про саму планету. Дослідники підрахували, що в місці генерації радіохвиль магнітне поле β Живописця b має напруженість щонайменше 1250 гаусів. Це набагато сильніше, ніж магнітне поле Юпітера. Це перше пряме вимірювання напруженості магнітного поля екзопланети.
У своїй статті автори зазначають, що їхні результати відповідають теоретичним прогнозам щодо сили магнітних полів, які генерують молоді масивні гігантські планети.
Це відкриття також надає науковцям новий спосіб безпосереднього вимірювання магнітного поля екзопланети та перевірки теоретичних моделей будови планет.
