19 лютого українському астроному Климу Чурюмову виповнилося б 86 років. Він відомий як один із першовідкривачів періодичної комети Чурюмова-Герасименко, а також як видатний науковець і популяризатор науки.
Визнання серед астрономів учений заслужив не лише завдяки відкритій ним кометі Чурюмова-Герасименко, до якої здійснив переліт європейський космічний апарат Rosetta і скинув на її ядро дослідницький зонд Philae. Клим Іванович Чурюмов був видатним фахівцем у галузі малих тіл Сонячної системи. Він залишив після себе чимало наукових робіт, монографій, статей у популярних виданнях, став автором кількох книжок для дітей. Останні роки життя він займав посаду директора Київського планетарію.
…Зазвичай ті, хто займаються астрономією, добре пам’ятають момент або подію, що спричинила їхнє зацікавлення цією наукою. Клим Іванович такого моменту згадати не міг і завжди казав, що це захоплення живе в ньому з дитинства. Тоді ж він зацікавився географією, вже у 4-річному дивуючи родичів і знайомих своїм знанням частин світу, країн, морів і океанів, які він показував на великій карті, що висіла у батьківській кімнаті.
А от момент появи зацікавленості Чурюмова саме кометами можна визначити досить точно. Рік 1957-й відзначився не лише запуском першого штучного супутника Землі, але й появою двох яскравих комет — Аренда-Ролана та Мркоса. Вони й визначили остаточно напрямок наукової діяльності Клима Івановича. А ще йому пощастило з науковим керівником, яким став видатний астроном Сергій Всехсвятський.
Після закінчення університету в 1960 році Чурюмов уперше відправляється у наукову експедицію до заполярного селища Тіксі, на Полярну геофізичну станцію, де він займався дослідженнями полярних сяйв та іоносфери. Так почала збуватися мрія вченого про далекі подорожі. Їх у його житті було ще дуже багато. З усіх континентів планети він не побував лише в Африці й Антарктиді, а кількість відвіданих ним країн перевищує півсотні.
Після повернення до Києва у 1962 році Клим Чурюмов починає працювати на заводі «Арсенал». Там він бере участь у розробці космічної техніки, здійснивши, таким чином, ще одну свою мрію. Його посилають у відрядження на космодроми Байконур і Плесецьк. Паралельно він займається викладацькою діяльністю, пише перші науково-популярні статті, навчається в аспірантурі Київського університету і врешті стає науковим співробітником кафедри астрономії. 1969 року він робить своє головне відкриття — на фотопластинці, відзнятій аспіранткою КДУ Світланою Герасименко на Алма-атинській обсерваторії під час спостережень комети Комас Сола, вчений знайшов «зайвий» туманний об’єкт і зрозумів, що це нове мале тіло Сонячної системи. Тепер ми знаємо його як комету Чурюмова-Герасименко (67Р/Churyumov-Gerasimenko).
У 1972 році Клим Чурюмов захищає кандидатську дисертацію по результатах спостережень комет, що з’явилися за попереднє десятиліття. В цей час він бере активну участь у випуску унікального видання на просторах СРСР — «Кометного циркуляра». В ньому містилася інформація про останні відкриття «хвостатих зірок», актуальні оцінки блиску, анонси наукових статей на кометну тематику. Це видання проіснувало майже до кінця XX століття та було безцінним джерелом інформації за умови відсутності інтернету й обмеженого доступу до зарубіжної періодики у радянських учених.
Роки з 1982 по 1987-й для всього світу пройшли «під знаком» комети Галлея, що у черговий раз повернулася до Сонця. Зрозуміло, що Клим Іванович брав активну участь у її спостереженнях, а також у координації міжнародних досліджень у межах проєктів СОПРОГ та International Halley Watch. Але він не припиняє й власних зусиль з пошуків «хвостатих зірок». Вони увінчалися відкриттям у травні 1986 року довгоперіодичної комети Чурюмова-Солодовнікова.
У 1988-му вчений займається астрометрією супутників Марсу Фобоса та Деймоса, супроводжуючи радянський космічний проєкт «Фобос» (який, на жаль, завершився невдачею). У 1991-му він стає учасником першого конгресу з проблем астероїдної безпеки, що відбувався у Сполучених Штатах. Після здобуття Україною незалежності можливості для наукових контактів і подорожей значно розширилися, Клим Іванович регулярно бере участь в Генеральних асамблеях Міжнародного астрономічного союзу, численних симпозіумах і конференціях.
1998 року Клима Івановича Чурюмова призначають професором Київського університету. Він веде активну наукову та просвітницьку діяльність, під його керівництвом були написані та захищені 11 кандидатських дисертацій. А у 2002-му Європейське космічне агентство приймає доленосне рішення відправити космічний апарат Rosetta до комети Чурюмова-Герасименко. Вдруге в історії автоматичний розвідник прямував до небесного тіла ще за життя його першовідкривачів.
Уже цих досягнень було би досить, щоб ім’я вченого навічно лишилося в історії людства. Але, крім них, він зробив величезний внесок в астрономію — написав понад 800 наукових статей, став автором і співавтором майже 40 книг, довідників і посібників. Він всіляко надихав і підтримував астрономів-любителів, багатьом із яких виписав «путівку в науку». До внеску Чурюмова в популяризацію науки слід зарахувати сотні статей у світовій пресі, в яких він не лише розповідав про комети й місію Rosetta, але й розмірковував про долі людства, астероїдну небезпеку та інші глобальні проблеми. З 2002 року й до самої смерті він також займав посаду астрономічного журналу «Наше небо».
Мабуть, у певному сенсі символічно, що життя науковця урвалося через два тижні після того, як космічний апарат, який досліджував комету Чурюмова-Герасименко, упав на її ядро і назавжди втратив контакт із наземним центром управління. Вони обидва з честю виконали й навіть перевиконали свою місію.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
