У центрах більшості відомих нам галактик знаходяться надмасивні чорні діри — «гравітаційні гіганти», маса яких у мільйони, а то й мільярди разів перевищує сонячну. Астрономи давно підозрювали, що не всі подібні об’єкти є стаціонарними: були також вказівки на те, що деякі можуть рухатися.
Протягом п’яти минулих років колаборація американських астрофізиків намагалася розібратися у цьому питанні. Для цього вчені порівнювали швидкості руху надмасивних чорних дірок та їхніх батьківських галактик. Якщо швидкості збігаються, то чорні дірки є нерухомими. Якщо ж ні – чорна діра рухається щодо своєї зоряної системи.
Найбільш складним завданням було безпосереднє визначення швидкостей чорних дірок. Для цього вчені обрали десять об’єктів, акреційні диски навколо яких багаті на воду. Вони є джерелами вузькосмугового мікрохвильового випромінювання (т.зв. мазери), що дозволяє виміряти їхню швидкість з високою точністю.
Аналіз показав, що 9 з 10 вивчених чорних дірок перебувають у стані спокою. А ось десята рухається зі швидкістю близько 47 км/с. Вона розташована в центрі галактики J0437+2456, що знаходиться на відстані 230 млн світлових років від Чумацького Шляху. Її маса становить близько 3 млн сонячних.
На думку дослідників, рух чорної діри може бути викликаний двома основними причинами. По-перше, вона могла утворитися внаслідок відносно недавнього злиття двох менших за розміром чорних дірок. У такому разі ми спостерігаємо залишкові обурення. За іншою версією, у неї є компаньйон у вигляді ще однієї надмасивної чорної діри.
За матеріалами: https://phys.org
