Більшість астероїдів Сонячної системи знаходиться в Головному поясі, що лежить між орбітами Марсу та Юпитеру. Однак ареал малих тіл не обмежений лише цим регіоном. Астрономам також відомі астероїди, які «мешкають» між орбітами Юпітера та Нептуна. Їх называють кентаврами.
Схема Сонячної системи. Сірим відмічені астероїди Головного поясу, зеленим — кентаври, блакитним і помаранчевим — об’єкти поясу Койпера та розсіяного диска. Джерело: wikipedia.org
Вважається, що за своїми властивостями кентаври займають проміжне положення між астероїдами Головного поясу й об’єктами поясу Койпера. Деякі з цих тіл демонструють характерні для комет ознаки на кшталт утворення хвоста й коми. Це свідчить про те, що їхня поверхня вкрита леткими речовинами. На жаль, досі жоден космічний апарат не досліджував «астероїди-вигнанці» з близької відстані. Тому наші знання про них залишаються вельми обмеженими.
В 2019 г. команда американських астрономів здійснила спостереження кентавра 2014 OG392. Його розмір оцінюється у 20 км. У перигелії він наближається до Сонця на 10 а.о., в афелії віддаляється від нього на 14,4 а.о.
Кентавр C/2014 OG392. Джерело: Northern Arizona University
Спостереження показали, що 2014 OG392 має кому, що простягається майже на 400 тис. км — це можна порівняти з відстанню між Землею та Місяцем. Маса коми сягає порядку 0,01% від маси астероїда. Припускають, що вона складається з аміаку чи вуглекислого газу. Власне кентавр має червонувату поверхню, що характерно для багатьох об’єктів поясу Койпера.
Відкриття призвело до того, що кентавр був перекласифікований у комету та перейменований. Теперь він відомий під індексом C/2014 OG392.
За матеріалами: https://phys.org
