NASA опублікувала знімок зоряного суперскупчення Westerlund 1. Він був зроблений за допомогою рентгенівського телескопа Chandra.
Нині в нашій галактиці щорічно утворюється лише кілька зір. У далекому минулому, ситуація була зовсім іншою. За оцінками астрономів, приблизно 10 млрд років тому Чумацький Шлях перебував на піку зореутворення народжуючи десятки, а скоріше навіть сотні зір на рік. Відтоді темпи формування нових світил поступово знижувалися, поки не досягли нинішніх.
Астрономи вважають, що більша частина стародавнього зореутворення відбувалася в масивних скупченнях (їх іноді називають надзоряними скупченнями), чия маса перевищувала сонячну щонайменше в 10 тисяч разів. Зараз у нашій галактиці залишилося лише кілька таких суперскупчень.
Найбільшим і водночас найближчим до Землі з решти суперскупчень є Westerlund 1. Воно розташоване на відстані 13 тисяч світлових років. Його маса становить від 50 до 100 тисяч сонячних, вік — від 3 млн до 5 млн років.
Усі ці якості роблять Westerlund 1 ідеальною природною лабораторією для дослідження зоряної еволюції й того, як вона впливає на галактичне оточення. У межах проєкту EWOCS, NASA залучила обсерваторію Chandra для вивчення Westerlund 1. Загалом вона спостерігала його протягом 12 днів.
Chandra вдалося виявити понад 6 тисяч нових рентгенівських джерел у скупченні. Для порівняння, до проєкту EWOCS їх було відомо всього 1721. Багато з цих джерел являють собою зорі, чия маса менша за масу нашого Сонця.
Одним із найважливіших відкриттів стало те, що 1075 знайдених Chandra зір «втиснуті» в область лише чотирьох світлових років від центру скупчення. Це можна порівняти з відстанню між Сонцем і найближчою до нього зорею Проксима Центавра.
Раніше ми розповідали про те, як Chandra шукатиме життя біля найближчих до нас зір.
За матеріалами NASA
