Співробітники Європейської південної обсерваторії опублікували зображення, отримане Оглядовим телескопом VLT (VST). Воно демонструє різнокольорові ниткоподібні структури в сузір’ї Вітрил. Це все, що залишилося від гігантської зорі.
У минулому в цьому регіоні існувала масивна зоря. Але з часом вона вичерпала запаси свого термоядерного палива, що призвело до колапсу її ядра, який супроводжувався колосальним вибухом. Світло від її спалаху досягло Землі приблизно 11 тисяч років тому. На думку вчених, наднова сяяла так яскраво, що її було видно навіть на денному небі.
Коли зоря вибухнула, її зовнішні шари були викинуті в навколишнє газове середовище. Ударні хвилі пройшли крізь них, стискаючи речовину та створюючи складні волокнисті структури. Енергія, що вивільняється при цьому, розігріла газові пасма, змусивши їх яскраво сяяти, що й демонструє фото.
Від самої ж загиблої зорі залишилася надщільна куля діаметром лише кілька десятків кілометрів, у якій протони й електрони злиплися, утворивши нейтрони. Такі об’єкти називають нейтронними зорями.
Цей знімок — лише невеликий фрагмент набагато більшого зображення, отриманого за допомогою встановленого на VST приладу OmegaCAM. Перебуваючи всього за 800 світлових років від Землі, залишок наднової в сузір’ї Вітрил є одним із найближчих прикладів таких драматичних подій. Тому астрономи використовують його як природну лабораторію. Вивчаючи цей об’єкт у найдрібніших деталях, вони намагаються зрозуміти, що відбувається, коли масивні зорі завершують своє життя в такий ефектний спосіб.
Раніше ми розповідали про те, як телескоп James Webb виявив найдальшу наднову у Всесвіті.
За матеріалами ESO
