«Великий спалах» Ета Кіля міг бути викликаний злиттям двох зір

Новини астрономії, астрофізики та космології

Зараз зорю Ета Кіля не так і просто знайти на нічному небі. Але 170 років тому все було зовсім по-іншому. У першій половині 19 століття блиск зорі почав швидко збільшуватися. До 1843 р. Ета Кіля стала другим за яскравістю світилом на земному небі після Сіріуса. Астрономи назвали ці події «Великим спалахом».
Однак Ета Кіля блищала недовго. Вже за кілька років яскравість зорі стала зменшуватися і до 1870-х років вона на якийсь час зовсім перестала бути видимою неозброєним оком.

Ета Кіля очима телескопа Hubble. Джерело: NASA / ESA, and the Hubble SM4 ERO Team

Зараз астрономам відомо, що система Ета Кіля складається з пари світил, що знаходяться на відстані близько 7500 світлових років від Землі. Головний компонент системи є однією з найпотужніших зір Чумацького шляху. Він важить щонайменше в 100 разів більше Сонця і в найближчі півмільйона років перетвориться на наднову. Маса другої зорі оцінюється у 30 сонячних. Ета Кіля оточена туманністю Гомункул, що формою нагадує пісочний годинник. Вважається, що вона сформована із речовини, викинутої головним компонентом системи під час «Великого спалаху».

Складена зі знімків телескопа Hubble анімація, що показує розширення туманності Гомункул. Джерело: Hubble, NASA, ESA; Processing & Copyright: First Light, J. L. Dauvergne, P. Henarejos

Міжнародна команда дослідників спробувала знайти відповідь на питання, що викликало «Великий спалах» і призвело до викиду речовини. Вчені ретельно вивчили архівні записи, а також виконали безліч спостережень Ета Кіля та туманності Гомункул за допомогою наземних телескопів, а також космічного телескопа Hubble.

У ході дослідження вченим вдалося зафіксувати світлову луну «Великого спалаху». Цей феномен полягає в тому, що світло від спалаху наздоганяє раніше скинуту зорею речовину, підсвічує її, відбивається і потім може приходити до спостерігача різними шляхами.

“Великий спалах” Ета Кіля в представленні художника. Джерело: Gemini Observatory/AURA/NSF/Artwork by Lynette Cook.

Спостереження світлового відлуння дозволили вченим визначити початкову швидкість розльоту викинутого Ета Кіля матеріалу. Обчислення показали, що вона становила від 10 тис. до 20 тис. км/c. Це у 20 разів більше, ніж вважалося раніше. Зафіксоване значення є рекордним для подій, що не призвели до знищення зорі.

Схема злиття зір Ета Кіля. Джерело: NASA, ESA, and A. Feild (STScI)

За словами астрономів, найімовірніше пояснення настільки великої швидкості розльоту речовини — наслідки злиття двох зір. Швидше за все, спочатку система Ета Кіля була потрійною. Потім дві зорі злилися воєдино, що призвело до безпрецедентного викиду енергії, що спостерігалося в 19 столітті.

За матеріалами: http://hubblesite.org