Гігантський шторм, відомий під назвою Великої Червоної Плями (ВЧП), є однією з головних візитних карток Юпітера. Його вік залишається загадкою. Перше документально підтверджене повідомлення спостереження шторму датоване 1831 роком. Водночас відомо, що ще в 1665 році Джованні Кассіні зробив позначку про те, що помітив на Юпітері якусь «постійну пляму». Багато астрономів вважають, що він побачив саме ВЧП.
Гігантський шторм не є незмінним утворенням — він постійно еволюціонує, його форма та розміри поступово змінюються. На початку минулого століття ВЧП мала яскраво виражену овальну форму. ЇЇ довжина вздовж найбільшої осі становила 41 тис. км, ширина — 14 тис. км. У ті часи всередині плями могло вільно поміститися три планети розміром із Землю.
Проте, з того часу вона суттєво зменшилася у розмірах. На початку 1980-х її довжина становила 23 тис. км, у 1995 році — 21 тис. км, у 2009 році — 18 тис. км, а навесні минулого року — 16 тис. км. При цьому форма плями змінилася з овальної на майже круглу.
Група дослідників проаналізувала дані багатовікових наземних спостережень і навіть інформацію, зібрану космічними апаратами, щоб краще зрозуміти, як змінювалася форма ВЧП. Як виявилося, вона поступово зменшується у розмірах ще з кінця ХІХ століття. Винятком є лише невеликий період у 1920-х роках, коли вона тимчасово побільшала. Дослідження показало, що недавно пляма почала зміщуватися на захід з помітно більшою швидкістю, хоча раніше її дрейф був рівномірним.
Раніше вважалося, що зі зменшенням площі ВЧП швидкість вітрів усередині неї має зростати. Але, зважаючи на все, має місце зворотний процес. Замість того, щоб нарощувати швидкість, шторм витягується, збільшуючи свою висоту. Це чимось нагадує роботу з глиною на гончарному колі: коли колесо обертається, художник може перетворити низьку круглу заготовку на високу тонку вазу, натискаючи на неї руками. Звичайно ВЧП — не глиняна заготовка, але кореляція між скороченням її площі та збільшенням висоти все ж таки помітна.
Не залишається незмінним й колір шторму. Не виключено, що незабаром його доведеться називати Великою помаранчевою плямою: починаючи з 2014 року він почав набувати саме такого відтінку. За однією з версій це пов’язано з перенесенням у верхні шари атмосфери речовин, що надають плямі характерного кольору. Там вони піддаються впливу більш інтенсивного ультрафіолетового випромінювання та змінюють забарвлення.
Загалом дослідники дійшли висновку, що в найближчі 5-10 років нам слід очікувати стрімких змін у формі та поведінці ВЧП. Не виключено, що знаменитий шторм може стихнути прямо на наших очах.
За матеріалами https://www.nasa.gov
