Вчені знайшли в космосі дивовижну галактику, що схожа на виноградне гроно. Такою цілком звичайну спіральну зоряну систему роблять цілих 15 масивних областей зореутворення.
Примітна галактика
Астрономи знайшли спіральну галактику, надзвичайно грудкувату на вигляд, яка існувала всього через 900 млн років після Великого вибуху. Вона проливає нове світло на те, як зоряні системи зростали й еволюціонували в ранньому Всесвіті.
Прозвана «космічним гроном», галактика складається щонайменше з 15 масивних згустків, в яких відбувається інтенсивне зореутворення. Воно значно масштабніше, ніж прогнозують сучасні теоретичні моделі для спіральних систем, які існували на таких ранніх етапах розвитку Всесвіту.
Відкриття, опубліковане в Nature Astronomy, стало можливим завдяки надзвичайному поєднанню спостережень з Атакамської великої міліметрової / субміліметрової антени (ALMA) та космічного телескопа James Webb, які всі були зосереджені на єдиній галактиці, яка випадково була ідеально збільшена переднім кластерами галактик завдяки гравітаційному лінзуванню. Загалом понад 100 годин телескопного часу було присвячено цій єдиній системі, що робить її однією з найбільш інтенсивно досліджуваних галактик з раннього Всесвіту.
Справжній погляд на галактику
Хоча на попередніх зображеннях телескопа Hubble галактика має вигляд плаского суцільного дископодібного об’єкта, потужна роздільна здатність ALMA і JWST, підсилена гравітаційним лінзуванням, виявила кардинально іншу картину. Виявилося, що вона кишить величезними скупченнями, що нагадують гроно винограду. Це відкриття є першим випадком, коли астрономи пов’язали маломасштабні внутрішні структури й великомасштабне обертання у типовій галактиці на космічному світанку, досягаючи просторової роздільної здатності до всього 10 парсеків (близько 30 світлових років).
Ця галактика не є рідкісною або екстремальною системою. Вона розташована рівно на «основній послідовності» галактик з точки зору її діяльності щодо утворення зір, маси, розміру, хімічного складу. Це означає, що вона, ймовірно, є представницькою для ширшої популяції. Якщо це так, багато інших, на перший погляд, пласких галактик, які спостерігають сучасні об’єкти, можуть насправді складатися з подібних невидимих підструктур, прихованих за межами поточної роздільної здатності.
Оскільки наявні моделі не можуть відтворити таку велику кількість скупчень у спіральних галактиках на ранніх етапах, це відкриття підіймає ключові питання про те, як формуються та еволюціонують галактики. Це свідчить, що наше розуміння процесів зворотного зв’язку та формування структури в молодих галактиках може потребувати значної ревізії.
«Космічні виноградини» тепер пропонують унікальне вікно в часи народження та розвитку галактик і можуть бути лише першими з багатьох. Майбутні спостереження будуть ключовими для виявлення того, чи були такі грудкуваті структури звичайними в юності Всесвіту.
За матеріалами phys.org
