Астрономи ведуть спостереження за цікавою зорею у сузір’ї Золотої Риби. Вона демонструє принаймні два різних цикли активності. У новому дослідженні вони змогли дізнатися про це більше.
Спостереження за незвичайною зорею
Індійські астрономи провели довготривалі рентгенівські спостереження близької та активної зорі, відомої як AB Золотої Риби A. Результати низки спостережень, опубліковані 29 лютого на сервері препринтів arXiv, дають важливу інформацію про короткострокову і довгострокову мінливості цієї зорі.
Розташована на відстані 48,4 світлового року від нас, AB Золотої Риби A (або скорочено AB Dor A) — це зоря типу K0 у сузір’ї Золотої Риби, яка нещодавно досягла головної послідовності, тобто є дуже молодою. За розміром вона схожа на Сонце, а її маса становить приблизно 86 відсотків нашого світила.
Ця зоря є частиною системи з п’яти світил, тобто, крім неї, в системі є ще чотири зорі. Сама вона має період обертання близько 0,51 доби й демонструє сильну магнітну активність із середньою рентгенівською світимістю в діапазоні одного ноніліона ерг/с.
AB Золотої Риби A переживає часті епізоди спалахів і демонструє періодичні підвищення активності. Одне з попередніх фотометричних досліджень цієї зорі показало, що вона має принаймні два різних типи циклів активності: один із періодом 5–7 років, в якому активність перемикається між двома активними точками на поверхні світила, і інший з періодом 19–22 роки, подібний до 11-річного сонячного циклу.
Цикли активності зорі
Щоб пролити більше світла на цикли активності AB Золотої Риби A та її мінливість загалом, Гурпріт Сінгх і Джіван К. Пандей з Індійського науково-дослідного інституту спостережних наук (ARIES) проаналізували дані супутника ЄКА XMM-Newton, який регулярно спостерігає за цією зорею.
Дослідження підтвердило, що світило демонструє часті спалахи, на які припадає в середньому 57% загального часу спостережень. Аналіз кривих блиску спокою виявив наявність обертальної модуляції в більшості епох спостережень. На основі корональних зображень AB Золотої Риби A астрономи виявили наявність двох окремих активних довгот, кожна з яких розташована на відстані 180 градусів одна від одної. Виявляється, що ці активні довготи демонструють міграцію і варіації їхньої відносної яскравості, причому одна активна довгота домінує над іншою.
Проаналізувавши довготривалу рентгенівську криву блиску зорі, дослідники виділили періоди приблизно 3.6, 5.4 і 19.2 років. Вони припускають, що 5,4-річний період пов’язаний із рентгенівським циклом фліп-флоп, тоді як 19,2-річний період може відповідати довготривалому циклу. Однак автори статті додали, що рентгенівський цикл фліп-флоп потребує підтвердження за допомогою довготривалих рентгенівських спостережень з адекватним підходом.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine
