Пульсар PSR J2215+5135 належить до так званих «павучих». Він розташований у тісній подвійній системі з виродженою зорею. Нещодавні факти виявили нові подробиці про те, як вони взаємодіють між собою.
Що таке «пульсари-павуки»?
Астрономи зі Стенфордського університету в Каліфорнії провели спільні рентгенівські та оптичні дослідження масивного «павучого» пульсара PSR J2215+5135. Результати спостережної кампанії, представлені у статті, опублікованій 22 травня на сервері препринтів arXiv, дають більше підказок про природу цього пульсара.
Пульсари з періодом обертання менш ніж 30 мілісекунд відомі як мілісекундні. Дослідники припускають, що вони утворюються у подвійних системах, коли початково масивніший компонент перетворюється на нейтронну зорю, яка потім розкручується внаслідок акреції речовини з супутника.
Клас екстремальних пульсарів із напіввиродженими зорями-компаньйонами отримав назву «павучі». Ці об’єкти називають «чорними вдовами», якщо супутник має надзвичайно малу масу (менш ніж 0,1 маси Сонця), або «червоноспинними». Така назва відсилає до видів членистоногих, у яких самиця пожирає самця.
У «павучих» пульсарів гамма-випромінювання і релятивістські частинки з вітру пульсара опромінюють супутник, що призводить до народження потужного зоряного вітру. Спостереження показують, що коли вітер пульсара і викиди супутника зіштовхуються, то утворюють потужний ударний фронт.
Пульсар PSR J2215+5135
PSR J2215+5135 (або скорочено J2215) розташований на відстані близько 9800 світлових років від нас. Це «червоноспинний» мілісекундний пульсар з періодом обертання 2,61 мілісекунди. Нейтронна зоря в системі має масу приблизно в 2,24 більше за сонячну, тоді як її компаньйон оцінюється приблизно в 0,3 маси Сонця. Орбітальний період J2215 становить 4,14 години, а його дисперсія — 225,6 пк/см³.
Нещодавно Ендрю Салліван та Роджер Романі зі Стенфордського університету використали космічний апарат ESA XMM-Newton, щоб ближче познайомитися з J2215. На основі даних XMM-Newton вони побудували орбітальні криві блиску J2215 і використали їх для моделювання властивостей системи.
Нові дані спостереження пульсара PSR J2215
Нові спостереження показали, що нейтронна зоря в J2215 має масу приблизно 2,15 маси Сонця, а зоря-компаньйон втрачає свою масу на рівні 0,0003 мас Землі на рік. Тому дослідники підрахували, що J2215 може стати ізольованим пульсаром.
На основі рентгенівського аналізу J2215 дослідники виявили, що ударний фронт зосереджений навколо пульсара. Це типово для «чорних вдів», оскільки в таких системах вітер супутника домінує над вітром пульсара, тому ударна хвиля зосереджена навколо пульсара, тоді як у випадку важчих супутників він зазвичай зосереджений навколо них.
За матеріалами phys.org
