У космосі знайшли джерело довгоперіодичних сигналів невідомої природи

Науковці повідомляють про відкриття нового довгоперіодичного транзієнта ASKAP J144834−685644. Крім періоду, що становить близько 1,5 години, воно цікаве тим, що ідентифікується в усіх частинах електромагнітного спектра.

Довгоперіодичний транзієнт

Міжнародна команда науковців у статті, нещодавно опублікованій на сервері препринтів arXiv повідомляє про відкриття нового довгоперіодичного транзієнта ASKAP J144834−685644 (скорочено ASKAP J1448−6856). І це — справді таємниче джерело сигналу.

Астрономи вже достатньо давно мають справу не тільки із зорями, що тисячами років світять нам із неба, але і з короткочасними подіями, які то з’являються, то зникають. Їх і називають транзієнтами. Деякі з них повторюються, однак зазвичай проміжок між ними становить кілька секунд чи мілісекунд.

Довготривалі транзієнти, період яких складає від кількох хвилин до кількох годин — достатньо нове явище. Джерело його досі залишається загадкою для астрономів. Скоріш за все, ним є магнетари або магнітні білі карлики, однак точно цього ніхто не знає.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Загадкове джерело

Відкрити ASKAP J1448−6856 вченим допоміг австралійський радіотелескоп Square Kilometre Array Pathfinder (ASKAP). Він складається із 36 антен, які разом працюють у діапазоні від 700 до 1800 МГц. Він спеціально призначений для пошуку радіотранзієнтів, і саме за його допомогою було знайдене дивне джерело, сигнал від якого суміщував лінійну та кругову поляризацію.

Проте найцікавіше в ASKAP J1448−6856 не це. Він є одним із небагатьох транзієнтів, які спостерігаються в усьому діапазоні хвиль від рентгенівського до радіодіапазону. І у видимій частині теж.

Таких транзієнтів насправді мало, і науковці досі гадають, які ж об’єкти за ними ховаються. Згідно зі статтею, багатохвильове моделювання спектрального розподілу енергії (SED) ASKAP J1448−6856 у поєднанні з його радіовластивостями свідчить про те, що це може бути система з двох магнітних білих карликів із близьким до ребра магнітним полем понад 1000 Гаус.

Однак автори дослідження не виключають можливості того, що ASKAP J1448−6856 може бути ізольованим пульсуючим білим карликом або мілісекундним пульсаром.

За матеріалами phys.org