Космічний телескоп TESS дозволив науковцям як слід роздивитися потрійну зоряну систему TIC 295741342. Виявилося, що взаємне розташування її компонентів дозволяє час від часу відбуватися не тільки звичайним, але й подвійним затемненням.
Подвійні затемнення
Коли дві зорі з різними розмірами та світимістю обертаються у тій самій площині, що і промінь зору, спрямований від них у бік Землі, ми маємо змогу час від часу спостерігати, як одна затуляє іншу, і світність системи при цьому різко зменшується. Однак нещодавно на сервері препринтів arXiv з’явилося дослідження, де описується система, у якій можуть відбуватися подвійні затемнення.
Йдеться про систему TIC 295741342. Раніше вона була відома як подвійна, але нещодавно за допомогою космічного телескопа TESS науковці встановили, що там є ще третій компонент. І саме це робить у ній можливими подвійні чи, можна сказати, двоступеневі затемнення.
Загалом TIC 295741342 має такий вигляд: дві зорі, кожна з яких за своїми розмірами, масою та світимістю приблизно дорівнює Сонцю. Вони обертаються одна навколо одної з періодом 4,75 доби. Навколо спільного центру мас із ними крутиться ще й третє світило. Його маса складає 1,7 сонячної, а за розміром воно у 10,6 раза перевищує нашу зорю.
Зоря розташована на середній відстані у 1,7 а.о. від першої пари й робить один оберт за 1,13 земного року. Загалом же система перебуває на відстані за 3080 св. років від нас, а її вік оцінюється у 1,46 млрд років.
Подвійні затемнення
У системі TIC 295741342 відбуваються і звичайні затемнення. Вони виникають, коли один із компонентів тісної пари опиняється на прямій між другим компонентом і Землею. У такому випадку науковці спостерігають різке зменшення кількості світла від системи: протягом певного часу її світність падає, а потім знову повертається до звичного рівня.
Але що буває, коли гігантська холодна зоря опиняється між вищезгаданою парою і нами. Вчені спостерігали за цим на власні очі. Спочатку за неї ховається перше всітило з пари й відбувається зниження світності, дуже схоже на просте затемнення.
Потім ховається й друге світило, і поки обидві зорі затінені третьою, спостерігається ще глибше падіння світності. Згодом перше світило знову з’являється з іншого боку, і це знову нагадує одиничне затемнення. Потім виходить і друге, після чого світність повністю повертається до норми.
Загалом потрійних систем у космосі чимало. То чому ж подібні затемнення такі рідкісні? Астрономи пояснюють, що причина, через яку вони можливі в системі TIC 295741342, полягає в тому, що всі три компоненти обертаються в одній площині, у якій також лежить промінь зору земних спостерігачів. Саме це дозволяє зорям час від часу вишиковуватися вздовж нього.
Таку особливість системи науковці пояснюють тим, що колись вона утворилася з одного єдиного протопланетного диска, який розвалився на три частини.
За матеріалами phys.org
