Науковці вивчають далеке галактичне скупчення Abell 2566. Крізь його внутрішнє середовище рухається холодний ударний фронт. Проте там будуть спостерігатися не дощі, а інші явища.
Що таке скупчення галактик
Аналізуючи дані рентгенівської обсерваторії NASA Чандра, астрономи з Індії та Південної Африки дослідили масивне скупчення галактик, відоме як Abell 2566. Вони виявили холодні фронти у його внутрішньому середовищі. Про все це повідомляється в науковій статті, опублікованій 17 травня на сервері препринтів arXiv.
Такі скупчення містять до тисяч галактик, пов’язаних між собою гравітацією. Вони є найбільшими відомими гравітаційно зв’язаними структурами у Всесвіті й можуть слугувати чудовими лабораторіями для вивчення еволюції зоряних систем.
Загалом, так звані холодні фронти — це різкі розриви поверхневої яскравості, що спостерігаються на рентгенівських зображеннях, де падіння поверхневої яскравості та густини газу супроводжується стрибком температури газу, причому більш щільна область холодніша за більш розріджену. Їхня назва схожа на атмосферні явища на Землі й у певному сенсі вони справді змінюють міжгалактичну погоду.
Холодні фронти у скупченні Abell 2566
Команда астрономів під керівництвом Соналі К. Кадам з Університету Свамі Рамананд Тірт Маратвада в Індії виявила холодні фронти в Abell 2566 — скупченні галактик із холодним ядром, червоним зміщенням 0,08 та масою близько 217 трильйонів мас Сонця.
Зібрані зображення виявили незвичну морфологію внутрішньокластерного середовища. Газ у ньому має вигляд спіралеподібних завихрень разом із краями в розподілі поверхневої яскравості. Спектральний аналіз, проведений астрономами, підтвердив зв’язок цих розривів із холодними фронтами.
Складна морфологія скупчення
Крім того, спостереження виявили зміщення близько 22 200 світлових років між найяскравішою галактикою скупчення відносно піку рентгенівського випромінювання, а також його тісний зв’язок із сусідньою системою. Автори статті припускають, що це явище могло призвести до утворення розпливчастої структури в Abell 2566.
На основі зібраних даних астрономи припускають, що спостережувані особливості та складна морфологія розподілу плазми в Abell 2566 мають спільне походження — вони можуть бути наслідком злиття. Команда зазначила, що субкластер, можливо, вплинув на основне скупчення, змістивши його гравітаційну потенційну яму.
За матеріалами phys.org
