Найглибші космічні порожнечі здаються абсолютно пустими, але це ілюзія. Насправді, куди б ви не подалися у Всесвіті, вас ніколи не залишають невидимі супутники — високоенергетичні частинки та стародавнє світло, що заповнюють навіть найвіддаленіші куточки космосу.
Подорожуючи Всесвітом, ви постійно опромінюєтесь потоками частинок, народжених у найбільш катастрофічних подіях. Це космічні промені та нейтрино. Вони формуються внаслідок вибухів наднових, зіткнень нейтронних зір та з навколишнього простору біля чорних дір, розганяючись майже до світлової швидкості.
Нас на Землі захищає атмосфера та магнітне поле, але й вони не є ідеальним щитом. Щосекунди у вас влучає один космічний промінь. А от нейтрино — це справжні «привиди». Їхня здатність взаємодіяти з матерією неймовірно мала. Крізь ваше тіло щосекунди пролітає близько трильйона нейтрино, і лише одне з них за все ваше життя може вдарити в ядро одного з ваших атомів. Ці частинки так вільно подорожують космосом, що астрофізики відстежили їхнє походження аж з інших галактик.
Всесвітня луна Великого вибуху
Однак навіть космічні промені та нейтрино — лише друга скрипка в космічному оркестрі. Понад 99,9 % усіх фотонів у Всесвіті належать до космічного мікрохвильового фонового випромінювання. Це стародавнє світло, релікт епохи, коли Всесвіту було всього 380 тис. років.
Тоді космос охолонув достатньо, щоб світло нарешті змогло вільно подорожувати простором. Кожна частинка новонародженого Всесвіту випустила це світло, і відтоді воно мандрує, розтягуючись разом із розширенням космосу. Спочатку воно було неймовірно гарячим, але за 13 млрд років охололо до всього 2,7 К, перейшовши в мікрохвильовий діапазон. Ось чому ми називаємо його мікрохвильовим фоном.
Життя у «порожнечі»: чи є там тепло?
Якщо раптом ви опинитеся у найглибшій міжгалактичній порожнечі, ви будете не самотні. Вас оточуватимуть:
- рідкісні, але регулярні «постріли» космічних променів;
- потік трильйонів нейтрино, що непомітно пронизують вас;
- рівномірне, всюдисуще світло реліктового фону.
На жаль, ця компанія не дуже гріє. Попри те, що мікрохвильове фонове випромінювання — найчисленніше у Всесвіті, його енергія мізерно мала. Його температура лише на три градуси вище абсолютного нуля. Якби ви опинилися в космічній порожнечі, це випромінювання не дозволило б вашому тілу охолонути нижче цієї позначки, але цього, звісно, недостатньо для виживання.
Отже, космічна «порожнеча» — це не вакуум у повному розумінні. Це простір, наповнений слідами найбільших космічних катастроф і тихою луною народження самого Всесвіту. І ці невидимі супутники супроводжують кожного з нас.
Раніше ми повідомляли про те, що, можливо, ми живемо на краю суперпорожнечі.
За матеріалами universetoday.com
