Протягом своєї історії наш Чумацький Шлях пережив кілька зіткнень та злиття з іншими галактиками. Вони вплинули на його еволюцію, спровокувавши ряд спалахів зореутворення (можливо, одна з них призвела до народження Сонця) і сформувавши нинішню спіральну структуру.
Зрозуміло, відшукати сліди подібних подій, що трапилися мільярди років тому, не так уже й просто — особливо з урахуванням того, що ми вивчаємо нашу Галактику, перебуваючи всередині неї. Але все ж таки астрономи придумали кілька методів для цього. Основний із них полягає у пошуку «аномальних» зір, швидкості та хімічний склад яких серйозно відрізняються від більшості інших світил Чумацького Шляху. Вважається, що такі об’єкти можуть мати позагалактичне походження.
В рамках експерименту APOGEE (Apache Point Observatory Galactic Evolution Experiment) команда британських астрономів вивчила близько півмільйона зір, розташованих поблизу центру Чумацького Шляху. Оскільки цей регіон прихований від нас щільними пиловими хмарами, спостереження велися у ближньому інфрачервоному діапазоні. Дослідників чекав успіх. Їм вдалося виявити популяцію з кількох сотень світил, металевість та траєкторії яких разюче відрізняються від сусідів. Вчені зробили висновок, що знайдені об’єкти входили до складу галактики, що зіткнулася з Чумацьким Шляхом приблизно 10 млрд років тому. Її маса у 500 млн разів перевищувала масу Сонця. Ця гіпотетична зоряна система отримала прізвисько «Геракл». Астрономи мотивували вибір назви тим, що вона знайшла у складі Чумацького Шляху таке ж безсмертя, як і легендарний давньогрецький герой, який одержав дар вічного життя з рук богів.
За словами вчених, зіткнення залишило помітний слід в історії нашої Галактики. Згідно з наявними оцінками, речовина Геракла може становити до третини загальної маси гало Чумацького Шляху. Так називають сферичну компоненту, що тягнеться за межі галактичного диска і в основному складається з розрідженого гарячого газу, тьмяних червоних зір, а також темної матерії.
За матеріалами: https://phys.org
