Темна матерія може відтворювати себе зі звичайної матерії

Ми сприймаємо Всесвіт як скупчення зір, планет, хмар міжзоряного газу, туманностей, галактик тощо. Але насправді це лише верхівка айсберга, на яку припадає всього кілька відсотків її загальної маси. Куди більшу частину речовини Всесвіту складає т.з. темна матерія. Ми не можемо її побачити. Вона не випромінює, не поглинає та не відбиває світло. Її присутність видає лише гравітаційний вплив на звичайну матерію. Зокрема, саме через темну матерію зовнішні частини близьких до нас спіральних галактик обертаються швидше, ніж повинні, з урахуванням маси речовини, що спостерігається.

Карта розповсюдження темної матерії. Джерело: N Jeffrey/Dark Energy Collaboration

Природа та походження темної матерії досі залишаються загадкою для астрофізиків. У статті, нещодавно опублікованій у журналі Physical Review Letters, міжнародна команда дослідників запропонувала нову цікаву гіпотезу, що пояснює цей феномен.

Вчені взяли за основу результати попереднього дослідження, в якому припускається, що деяка кількість темної матерії спочатку утворилася в результаті процесу, відомого під назвою «термальна ванна». На цьому етапі первинна плазма, що складалася зі звичайної речовини, породила перші частинки темної матерії.

На думку дослідників, у якийсь момент ці первинні скупчення темної матерії почали «виробляти» більше її частинок зі звичайної речовини. А ті, своєю чергою, почали створювати нові частинки темної матерії.

Виникає резонне питання: чому тоді темна матерія не заполонила весь Всесвіт? На думку вчених, річ у її розширенні з прискоренням. Через нього скупчення звичайної матерії віддаляються один від одного, що знижує ймовірність їхньої зустрічі з темною матерією.

Симуляція розповсюдження темної матерії у Всесвіті невдовзі після Великого вибуху. Джерело: Volker Springel/Max Planck Institute for Astrophysics, et al

За словами дослідників, створена ними модель пояснює, як могла виникнути та кількість темної матерії, що існує зараз, та чому її набагато більше, ніж звичайної речовини. Вони стверджують: якщо їхні ідеї правильні, то в реліктовому випромінюванні мав залишитися «відбиток», який можна знайти під час спостережень.

За матеріалами https://phys.org