Starship вибухнув знову! Чому сталася аварія та що далі?

28 травня 2025 року чергове випробування надважкої ракети SpaceX Starship завершилося аварією. Дев’ятий тестовий запуск перспективного корабля Starship, на який покладаються великі надії у програмах освоєння Місяця та Марса, закінчився неконтрольованим розпадом апарата під час повернення в атмосферу. Попри невдачу, політ встановив кілька проміжних рекордів — ракета вперше досягла космічного простору і здійснила розділення ступенів за планом. У цій статті розглянемо хронологію польоту Flight 9, детальні технічні несправності першого та другого ступеня, попередні висновки SpaceX щодо причин аварії та можливі наслідки для місячної програми Artemis і марсіанських амбіцій SpaceX.

Хронологія польоту та технічні несправності

Старт і підйом (Т 0–3 хв). 27 травня о 18:36 CDT Starship Flight 9 бездоганно злетів зі Starbase: усі 33 раптори Super Heavy спрацювали штатно, а через три хвилини ступені успішно відокремилися — уперше в історії програми.

Аварія першого ступеня (Т ≈ 6 хв 20 с). Під час розвороту для жорсткого приводнення бустер почав гальмівний маневр, але майже одразу зник телеметричний зв’язок — і прискорювач розпався у повітрі. Кероване приводнення зірвалося; уламки впали у Мексиканську затоку, не завдавши шкоди.

Політ другого ступеня (Т 3–18 хв). Ступінь коректно вивівся на суборбітальну траєкторію над Атлантикою. За ~18,5 хв корабель спробував відкрити PEZ-двері носового відсіку, але стулка заклинила на третині ходу, тож макети супутників Starlink залишилися всередині.

Втрати тиску й орієнтації (Т ≈ 30 хв). Під час космічного дрейфу система автогенного наддуву зафіксувала витік: тиск у метановому баку різко впав, корабель почав обертатися, а програмний контролер скасував повторне запалення двигуна. Екіпаж управління аварійно стравив залишки пального, перевівши апарат у safe mode.

Розпад в атмосфері (Т ≈ 35 хв). Без можливості стабілізуватися Starship увійшов у щільні шари атмосфери під хибним кутом, зазнав руйнівного теплового та аеродинамічного навантаження і розпався на висоті ~59 км над Індійським океаном. Політ завершився раптовим неплановим розбиранням, але уламки лишилися у заздалегідь закритій морській зоні.

Вузькі місця Flight 9, які SpaceX тепер має «вилікувати»

Заклинювання дверей вантажного відсіку — що пішло не так? Під носовим теплозахистом Starship заховані PEZ-люки — великі слайдові стулки, які спочатку висуваються вгору лінійними електроприводами, а потім розкриваються назовні за петльовим шарніром. У нормі цей механізм відкриває отвір 6 × 8 м і дає змогу «вистрілювати» супутники за принципом циліндричного диспенсера, тому Starship у спільноті дістав прізвисько Chomper.

Під час Flight 9 пункт управління польотом підтвердив: команда FULL OPEN пройшла, та енкодери зафіксували рух лише на ≈ 30 % ходу; алгоритм безпеки заблокував подальше розкриття, щоб захистити теплозахист та обшивку.

Імовірні причини:

• Термічне «закусування». Напрямні з нержавійки стикаються з пластинами Inconel; цикли −170 °C ➜ +120°C дають різний коефіцієнт α та мікрозміщення.
  
• Крига в канавках. Під час 20-хвилинного дрейфу пара CH₄/О₂ частково конденсувала в ніші дверей і замерзла.
  
• Скидання напруги. Коли корабель перемкнувся на резервні АБ, електропривід міг втратити момент і зависнути у проміжному положенні.

Способи розв’язання: 

1. Active heaters — стрічкові нагрівачі вздовж рейок і «теплова сорочка» на редукторах.
   
2. Перехід із гвинтової передачі на гідроциліндри з пірозамками (на кшталт Dragon 2): вони менше бояться перекосу й не потребують стабільної напруги.
   
3. Логіка fail-open 25°: якщо привід не виходить у крайній кінець за 2 с, двері зупиняються у «пів позиції», достатній для скидання корисного навантаження без ризику вирвати плитки.
   

Як тільки стулки гарантовано відчинятимуться, Starship вперше зможе показати, що справді вміє «відпускати» вантажі на орбіті — критичний крок до комерційних запусків.

Просідання тиску в паливній системі — ахіллесова п’ята автогенного наддуву. Starship покладається майже лише на автогенний наддув: частина рідкого метану й кисню відбирається, підігрівається й повертається в баки у вигляді гарячого газу, тримаючи 5–8 бар. Це економить масу, але залишає мало запасу міцності. На Flight 9 телеметрія зафіксувала різке падіння тиску в основному CH₄-баку під час дрейфу, а разом із ним — втрату керування орієнтацією та зрив запланованого re-light двигуна. SpaceX назвала витік у системі баків головною причиною RUD корабля.

Можливі джерела витоку:

• Мікротріщина у зварному шві кільця після сотень циклів кріо-розігріву.
  
• Клапан наддуву, заблокований льодяною крихтою — газ іде просто у вакуум.
  
• Охолодження газу після вимкнення Raptor Vac: не вистачило тепла, щоб утримати тиск.
  
• Помилковий алгоритм vent-down-to-stow — софт відкрив запобіжний вентиль раніше, ніж треба.
  

Способи розв’язання: 

• Малий «гелієвий буфер». Повернути балони He ≈ 150 кг лише на фазу дрейфу — дорожче, зате страхує від різкого просідання.
  
• Тензодатчики та мас-спектрометри у газових магістралях: ловлять витік за секунди й вмикають режим «підпирання» зі зменшеними імпульсами RCS.
  
• Нітридо-сіліцієві клапан-посадкові сідла (Si₃N₄) — стійкі до льодоутворення.
• Мінітеплонасоси AMTEC на лініях наддуву: підтримують температуру газу навіть із вимкненими двигунами.
  

Якщо резервний гелій та активний термоконтроль додадуться до поточного «чистого» автогенного контуру, шанс раптової втрати тиску істотно знизиться. А це своєю чергою дозволить Starship успішно перезапускати двигуни в космосі та переходити від суборбітальних демонстрацій до справжніх орбітальних місій.

Flight 9 показав, що головні бар’єри тепер — не старт і не тепловий щит, а надійність дрібних, але критично важливих систем: дверей вантажного відсіку та автогенного наддуву. Розв’язавши ці дві задачі, SpaceX отримає знаряддя для першого повноцінного орбітального польоту з корисним навантаженням і поверне графік Artemis та марсіанських планів у «зелений» сектор.

Попередні висновки

Попри невдачу, у SpaceX підкреслюють, що Flight 9 дав цінний досвід і підтвердив низку покращень у системі Starship. Засновник компанії Ілон Маск відзначив прогрес у порівнянні з попереднім тестом: «Starship досяг запланованого вимкнення двигунів корабля — великий прогрес відносно минулого польоту! Також під час набору висоти не було значної втрати теплозахисної плитки», — написав Маск у соцмережі. За його словами, ключовою технічною причиною аварії став витік пального: «Витоки призвели до втрати тиску в основному баку під час фази дрейфу та входу в атмосферу. Маємо багато цінних даних для аналізу». Тобто передчасне зниження тиску позбавило корабель можливості нормально керуватися і виконати гальмування двигуном. Компанія також повідомила, що ще в процесі польоту помітила проблему і вжила заходів: коли стало зрозуміло, що орієнтація втрачена, паливо з баків аварійно стравили, аби уникнути потужного вибуху. Цей крок, щоправда, виключив шанс на м’яке приводнення Starship — апарат довелося списати.

SpaceX традиційно дотримується підходу «швидких невдач заради швидкого прогресу» і кожен тестовий запуск розглядає як можливість навчитися нового. Після аварії в офіційному повідомленні компанія наголосила: «З таким тестом успіх вимірюється тим, що ми дізнаємося, і сьогоднішній політ допоможе підвищити надійність Starship». Інженери вже аналізують телеметрію та уламки, аби впровадити корективи в наступних прототипах. В ефірі трансляції представник SpaceX запевнив глядачів: «Це і є шлях SpaceX: ми будемо вчитися, вносити зміни та знову повторювати, доки не знайдемо рішення».

Попри три аварійні запуски поспіль (у січні, березні й травні цього року), у SpaceX налаштовані оптимістично і готові прискорити темпи випробувань. Маск одразу після Flight 9 оголосив про намір пришвидшити запуск нових прототипів: «Темп запусків для наступних трьох польотів буде вищим — приблизно один кожні 3–4 тижні». Федеральне авіаційне управління (FAA) США нещодавно схвалило збільшення річної кількості пусків Starship із 5 до 25 на рік, визнавши, що почастішання випробувань не матиме критичного впливу на довкілля. Це рішення відкриває шлях до серії швидких повторних стартів, щойно SpaceX внесе потрібні технічні доопрацювання та отримає дозвіл на новий політ. FAA підтвердила, що тісно співпрацює зі SpaceX у розслідуванні інциденту Flight 9, і наразі не зафіксовано жодних постраждалих серед населення чи пошкоджень майна внаслідок аварії. Таким чином, регулятор не вбачає перешкод для продовження програми випробувань після виявлення та усунення причин нинішнього збою.

Нарешті Starship продемонстрував реальний прогрес. Ракета вперше успішно використала багаторазовий прискорювач вдруге та досягла космосу, що свідчить про поступове подолання ранніх проблем проєкту. Корабель протримався у польоті значно довше, ніж під час двох попередніх тестів. Цього разу Starship зміг виконати програму польоту майже наполовину, а кожна невдача наближає інженерів до успіху. 

Тож Flight 9 став черговим випробуванням на міцність для космічних амбіцій людства. Аварія продемонструвала всю складність завдання — створити найбільшу ракету в історії, здатну до багаторазових польотів за межі Землі. Попри вибух, політ приніс важливі уроки: були успішно відпрацьовані нові елементи (розділення ступенів, повторний запуск бустера, досягнення космосу), виявлені слабкі місця (проблеми з паливною системою, механізмом дверей, контролем орієнтації) та зібрані цінні дані для модернізації. SpaceX, у дусі своєї філософії, вже готується втілити ці уроки на практиці — наступні прототипи Starship чекають на старті, а темп запусків лише зростатиме.

Невдача матиме широкий резонанс: NASA доведеться коригувати плани місії Artemis III і враховувати можливі затримки, міжнародні партнери уважно спостерігають за прогресом Starship, а конкуренти на кшталт Blue Origin отримують стимул прискорити власні розробки. Водночас успіхи та невдачі цього польоту вкотре підкреслили, що космос не підкорюється без боротьби. Кожна аварія — це крок до майбутніх тріумфів. Якщо SpaceX вдасться приборкати Starship, людство отримає потужний інструмент для освоєння Місяця, Марса і дальнього космосу. А тому, попри всі ризики, програма Starship рухається вперед: невдачі — тимчасові, а мета — велика. У найближчі місяці світ очікує нових стартів цього сріблястого гіганта, що має прокласти нам шлях до інших світів. SpaceX вкотре довела, що вміє вчитися на помилках, тож кожен наступний Flight наближає зоряний корабель до омріяної зоряної мети.