Науковці з Бернського університету у Швейцарії запропонували нову теорію: Сонце могло вплинути на формування скель і тріщин на поверхні Меркурія — найближчої до нього планети. Дослідники припускають, що важливу роль у цьому процесі відігравали припливні сили від Сонця — подібні до тих, що викликають припливи й відпливи на Землі, хоча й значно слабші.
Це відкриття ставить під сумнів давню гіпотезу про те, що нерівності поверхні Меркурія виникли винятково внаслідок охолодження і стискання його кори.
Поштовхом до нового припущення стала незвичайна поведінка Меркурія на орбіті. Планета рухається дуже витягнутою траєкторією й обертається навколо своєї осі в унікальному режимі: три оберти навколо осі на кожні два оберти навколо Сонця. Такий резонанс спричиняє постійні «розтягування і стискання» поверхні, що можуть залишати помітні сліди у вигляді тріщин, горбів і скель.
Щоб перевірити цю гіпотезу, команда вчених, зокрема докторка Ліліан Буркхард та професор Ніколас Томас, створила комп’ютерну модель того, як припливні сили впливали на Меркурій упродовж мільярдів років. Результати показали, що хоч самі припливні сили не викликають розломів, вони можуть визначати їхній напрямок і розташування.
Це відкриття має велике значення для подальших досліджень Меркурія. Уже наприкінці 2026 року до планети прибуде космічний апарат BepiColombo, створений Європейською космічною агенцією (ESA) спільно з Японською агенцією аерокосмічних досліджень (JAXA). До цієї місії долучився і Бернський університет, який розробив один із ключових наукових інструментів — лазерний альтиметр BELA. Цей пристрій створить надточну 3D-карту поверхні Меркурія з точністю до 10 см.
За словами професора Томаса, такі високоточні дані допоможуть краще зрозуміти, як змінювалася поверхня Меркурія протягом геологічного часу.
«Наші відкриття можуть змінити уявлення про те, як розвиваються планети», — переконана Ліліан Буркхард.
Висновки дослідження мають значення не лише для вивчення Меркурія, а й можуть бути показовими й щодо інших планет у Сонячній системі, зокрема й нашої Землі.
