Дослідники відкрили новий, достатньо простий шлях синтезу поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Він дозволяє пояснити, як вони можуть утворюватися безпосередньо у космічному середовищі, наприклад, поблизу від старих зір.
Поліциклічні ароматичні вуглеводні
Дослідники з хімічного факультету Гавайського університету в Маноа нещодавно знайшли спосіб отримання поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Для земної промисловості це не має великого значення, але може пояснити, звідки ці речовини беруться у міжзоряних хмарах. Як повідомляє сайт phys.org, стаття про це з’явилася у журналі Nature Communications.
Ароматичні вуглеводні — це клас складних органічних сполук, молекули яких містять кільце із шести сполучених атомів вуглецю, а також можуть мати інші атоми та групи. На основі цих речовин утворюється чимало сполук, із яких побудовані клітини живих істот. Поліциклічними називають ароматичні вуглеводні, молекули яких містять не одне, а кілька таких кілець.
Поліциклічні ароматичні вуглеводні почали відкривати у глибокому космосі ще кілька років тому. Їх поява змінила уявлення науковців про те, наскільки поширеною є достатньо складна органіка у середовищах, що сильно відрізняються від поверхні землеподібних планет. Однак водночас виникла загадка, як вони могли утворитися в тих умовах.
Що розповіли експерименти
Саме загадку утворення поліциклічних ароматичних вуглеводнів і намагалися розгадати вчені. Зазвичай вважається, що чим складнішою є органічна молекула, тим критичніше її перебування у середовищі рідкої води. Проте науковці довели, що в цьому випадку процес можливий навіть у вакуумі, за достатньо високої температури та без присутності води.
При цьому процес не потребує жодних додаткових умов. Достатньо великі молекули самі об’єднуються у ще більші, і саме це може пояснити поширення поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Передусім їх знаходять у газі та пилу, що оточує великі старі зорі, де енергії, і насамперед ультрафіолетового випромінювання, більш ніж достатньо для таких процесів. Крім того, їх багато у міжзоряних хмарах, що оточують центр Чумацького Шляху.
А оскільки саме з них утворюються зорі та планетні системи, це має величезне значення для нашого розуміння того, як життя може бути розповсюджене у космосі. Раніше ми знали як факт, що окремі достатньо складні молекули були присутні у газопиловому диску ще до того, як на Сонці розпочалися термоядерні реакції. Тепер ми переконуємося, що це було не випадково.
