Науковці припускають, що на ранніх стадіях утворення зоряних систем газові гіганти можуть достатньо часто стикатися. Астрономи провели моделювання такої ситуації й виявили, що в результаті утвориться одна гігантська планета, але сліди цієї грандіозної події на ній можна буде виявити ще через мільйони років.
Хаос молодих зоряних систем
Наскільки часто планети стикаються? Як встановили вчені, у старих зоряних системах, які існують мільярди років, це не відбувається майже ніколи. А ось у щойно народжених може бути абсолютно все. Там взагалі панує хаос, про масштаб якого можна дізнатися, подивившись на поверхню Місяця, який зберіг на собі сліди тих давніх зіткнень.
Молоді зоряні системи переповнені планетезималями, що залишилися після формування планет. Вони падають на них, збагачуючи різними мінералами. Причому більшість таких подій, скоріше за все, стається не з відносно невеликими планетами, подібними до Землі, а з газовими гігантами на кшталт Юпітера.
Деякі з них можуть мати металеві ядра, що у 100–300 разів перевищують за масою нашу планету. Нещодавно науковці припустили: а чи не може подібна аномалія пояснюватися зовсім не сотнями падінь невеликих тіл, а лише одним, але справді масштабним зіткненням?
Зіткнення газових гігантів
Що станеться, якщо на ранніх стадіях утворення зоряної системи зіткнуться два газові гіганти? Саме на це запитання спробували відповісти дослідники у новій роботі. При цьому вони взяли не вигаданий газовий гігант, а реальну планету — Бету Живописця b.
Вона цікава одразу з кількох причин. По-перше, через близькість до Землі, по-друге, через величезну масу (в 13 разів більша за Юпітер), по-третє, це дуже молодий світ, вік якого складає 12–20 млн років.
Вчені вирішили подивитися, що буде, якщо у нього вріжеться значно менший газовий гігант із масою у 17 земних. Тобто приблизно такий, як Нептун. Згідно з моделюванням, більша планета пережила зіткнення, але отримала грандіозні сейсмічні коливання.
При цьому ці коливання залишалися помітними навіть із великої відстані протягом мільйонів років. Тож якщо ми у майбутньому будемо вивчати інші зоряні системи, то достатньо легко зможемо знайти сліди таких катаклізмів.
За матеріалами phys.org
