29 лютого в український прокат виходить друга частина фантастичного фільму Дені Вільнева «Дюна». У ній нам мають знову показати далеке майбутнє і планету Арракіс, де в пустелі причаїлися неймовірні скарби та страшна небезпека. Ми вирішили згадати, що глядачам показували у першій частині, й зазирнути у події майбутнього фільму.
Планета Арракіс знову на кіноекранах
У четвер, 29 лютого, на українські екрани вийде друга частина фільму «Дюна» — днем раніше, ніж у решті світу. Перша частина цієї науково-фантастичної стрічки вийшла 2021 року. Вона здобула 6 нагород «Оскар» і ще в чотирьох була номінована. Проте любителі наукової фантастики очікують продовження не через це.
«Дюна» базується на однойменному романі американського фантаста Френка Герберта, що був виданий 1965 року і майже одразу став культовим. Адже автору вдалося створити неймовірно складну та цікаву картину далекого майбутнього, де доля всього населеного людьми космосу вирішується на одній-єдиній планеті шляхом епічних битв, кривавих інтриг і застосування надлюдських можливостей.
Роман став першим, що здобув одну з головних премій у сучасній літературній фантастиці, й усі чекали на його екранізацію, але режисери просто боялися братися за неї. Текст «Дюни» є надто вже великим і насиченим важливими (й при цьому дуже екзотичними) подіями, аби написати сценарій до голлівудського фільму, не перетворивши його при цьому в набір незрозумілих сцен.
Перша спроба створити фільм за «Дюною» тривала вісім років і завершилася тим, що зразу кілька іменитих режисерів визнали свою поразку. Потім, 1984 року, на екрани таки вийшла стрічка Девіда Лінча. Вона була дуже недешевою за тодішніми мірками з купою знаменитостей у ролях і дорогими спецефектами. Проте необхідність змонтувати фільм так, аби він за часом вміщувався у стандарт кінотеатрів, призвела до того самого ефекту, якого всі боялися: нові глядачі взагалі нічого не зрозуміли, а знавці розкритикували побачене.
2000 року «Дюну» разом із її продовженням спробували екранізувати у вигляді мінісеріалу, але він знову вийшов невдалим. Роман набув слави такого, що не підлягає переведенню в кіноформат, і саме у цій якості за нього й узявся Дені Вільнев, який вирішив не повторювати помилки Лінча й розбити його на дві частини.
Що показали у першій частині
Дія першого фільму розпочинається 10 191 року. При цьому це не рік нашої ери, а епоха після Гільдії, а за нашим календарем — 22 тисячоліття. За цей час людство встигло розселитися по всій Галактиці, створити штучний інтелект, розв’язати та виграти війну проти нього й назавжди заборонити розумні машини. Все це у першому фільмі не розповідається, але є важливим для розуміння того, що показують глядачам.
Зате Дені Вільнев майстерно зобразив те, що сталося із соціумом. Без розумних комп’ютерів промислове виробництво регресувало, а суспільство скотилось у феодалізм, і тепер планетами керують барони та герцоги, а над усіма ними стоїть імператор.
Водночас, аби зберегти хоч якийсь рівень розвитку цивілізації, людям довелося тренувати свій мозок. Саме так з’явилися люди-комп’ютери ментати та Бене Гессеріт, які мають майже чаклунські здібності. Їх у першому фільмі показали достатньо докладно. А от те, що міжзоряні перельоти тримаються на здатності навігаторів Торговельної Гільдії передбачати майбутнє, й саме ця їхня здатність — єдине, що зв’язує Імперію в одне ціле, майже не пояснили.
Саме з усього вищезгаданого й витікає важливість прянощів. Це наркотик, який примушує мізки всіх перелічених вище категорій працювати як треба, а значить — тримає всю цивілізацію.
І проблема в тім, що видобувають його лише на одній планеті — Арракісі, яку також називають Дюною. Саме на неї для налагодження видобутку прянощів імператор спрямовує Герцогський рід Атрідів. Їхнє переселення туди займає більшу частину першого фільму. При цьому Арракіс виявляється пасткою, яку ворожий до Атрідів дім Харконненів влаштував їм за участі імператора.
Паралельно розвивається лінія з сином герцога Полом Атрідом, який виявляється продуктом надзвичайно тривалої генетичної програми Бене Гессеріт зі створення надлюдини — продуктом трохи несподіваним і непередбачуваним для самих експериментаторок.
При цьому важливо зазначити, що сама Дюна — далеко не рай, а планета-пустеля, геть позбавлена водойм. Тому вода на ній має ціну золота. А місцеве населення, яке зветься фріменами, настільки суворе, що навіть діти кидаються на чужинців із ножами.
На додачу в пустелі живуть хробаки довжиною в сотні метрів, що постійно намагаються з’їсти техніку, яка збирає прянощі, разом із людьми, й вони відіграють в екології планети провідну роль.
Перший фільм закінчується на тому, що дім Атрідів розгромлений, але Пол і його мати Джесіка втекли у пустелю.
Що чекати у другому фільмі
Сюжет другого фільму відомий наперед усім, хто більш-менш знайомий із книгою. Навряд чи Дені Вільнев наважиться щось серйозно змінювати, й трейлери тільки підтверджують це. Питання лише в тім, як він усе це покаже. Перше, що від нього треба очікувати — це зображення життя фріменів у січі.
Слово «січ» — це саме наша українська січ, Герберт запозичив його з роману про війну на Північному Кавказі. Однак у «Дюні» це просто поселення племен у печерах, а самі фрімени не мають українських етнічних ознак. Тут творцям фільму важко буде не спотворити дух оригіналу, бо там поєднуються важкопоєднувані речі. Місцеві мешканці, хоч і живуть у печерах, але при цьому виготовляють високотехнологічну продукцію. Їхня культура має виразні арабські корені, але при цьому вони не мусульмани.
Друга цікава річ, на яку варто очікувати від фільму і яка точно там буде, — поїздки на піщаних хробаках. Так, фрімени вміють приманювати велетенських чудовиськ і використовувати їх як транспортний засіб, і на це варто подивитися.
Ще одна річ, надзвичайно складна для екранізації — Алія, сестра Пола, що народиться в пустелі. У романі це маленька дівчинка, яка ще до народження отримала пам’ять багатьох поколінь дорослих жінок і поводиться відповідно, чим страшенно лякає всіх навколо та відіграє помітну роль у сюжеті. Чи вдасться відтворити на екрані цей образ, можна лише здогадуватися.
Також лишається невідомим, наскільки Дені Вільнев заглибиться в екологію Арракіса. Річ у тім, що фрімени активно збирають воду і саджають рослини, скорочуючи площу пустелі. А піщані хробаки, що є джерелом прянощів, у вологих умовах не живуть. Тож там є глибокий і складний конфлікт інтересів.
А ось що покажуть напевно — це імперський дім Корріно, імператора Шаддама IV та його старшу дочку Ірулан. Це інша сторона конфлікту — люди, які правлять імперією та плетуть інтриги. Також нам покажуть, як розважається вищий клас у 22 тисячолітті, й саме тут, нарешті, на екранах має з’явитися молодший племінник Владіміра Харконнена — Фейд-Раута, який відіграватиме важливу роль у фіналі історії.
Також від фільму варто очікувати багато містики та батальних сцен. Пол отримає свої надлюдські можливості повною мірою. А на Арракісі розгорнеться фінальна битва, у якій буде вирішено долю не лише самої планети, а й усього населеного людьми Всесвіту.
При цьому варто пам’ятати, що Дюна — лише перший із кількох романів серії. І якщо Дені Вільневу закортить продовжити, у нього ще достатньо матеріалу для екранізації, тож він зможе зняти ще не один фільм.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ ustmagazine
