Науковці проаналізували замальовки плям на Сонці, зроблені у 1607 році видатним астрономом Йоганом Кеплером. Вони дозволили оцінити тривалість сонячних циклів напередодні так званого мінімуму Маундера, й результат виявився вельми цікавим.
Записи Кеплера
Вчені Нагойського університету в Японії проаналізували замальовки видатного астронома Йогана Кеплера із застосуванням сучасних методик. У 1607 році він створив кілька схем плям, які спостерігав на поверхні Сонця. Тепер науковці змогли оцінити, до якого періоду сонячного циклу належать ці плями.
Як відомо, кількість плям та спалахів на Сонці коливається з певною періодичністю. У середньому вона становить 11 років, але насправді тривалість конкретного циклу може відрізнятися на роки. Та й узагалі його параметри можуть дуже сильно різнитися.
Сонячні цикли називають за номерами. Той, що зараз завершується, 25-й. Проте це не означає, що до 1 активності сонячних спалахів та плям на Сонці не було. Періоди його активності до того нумеруються у від’ємний бік. Зокрема ті, на які припадають спостереження Кеплера, мають номери -13 та -14.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруМінімум Маундера
Найважливіша подія у сонячній астрономії XVII сторіччя — це так званий мінімум Маундера. Він тривав з 1645 по 1715 роки. Піки сонячних циклів весь цей час були дуже невисокими, а сонячних плям — мало. Чому так сталося, вчені не знають.
Проте, як показує дослідження стовбурів старих дерев, цьому могли передувати два цикли аномальної довжини. Спочатку був довгий, тривалістю у 16 років, а потім короткий — всього у 5 років.
Щоправда, інше подібне дослідження каже, що сонячні цикли -13 та -14 все ж мали нормальну тривалість. Тож пояснити ці питання могли б записи Йогана Кеплера та інших астрономів, які спостерігали за Сонцем в той час.
Що показали дослідження
Кеплер залишив по собі кілька замальовок, які показують зміну плям на Сонці у 1607 році. При цьому точних вказівок про положення плям на диску Сонця не лишилося. Тому вчені зробили кілька припущень про це і застосували до аналізу так званий закон Шперера, який показує, як ці плями мають мігрувати протягом циклу.
Перше, що вони з’ясували, це те, що записи Кеплера не повністю відповідають його малюнкам. Друге — плями на ілюстраціях ми бачимо в кінці -14 циклу, а не на початку -13. З цього випливає головний висновок — зміна циклів відбулася десь між 1607 та 1610 роками.
Тобто обидва ці цикли були нормальної тривалості, а це означає, що правдива не мейнстримна, а альтернативна точка зору на те, як розпочався мінімум Маундера. Науковці продовжать досліджувати спадок Кеплера у пошуках нових цікавих свідчень.
За матеріалами phys.org
