Зовнішні кільця Урана мають різне походження

Науковці використали дані одразу кількох астрономічних інструментів для з’ясування хімічного складу двох зовнішніх кілець Урана — μ та ν. Дослідження показують, що вони мають різне походження.

Кільця Урана
Кільця Урана. Джерело: www.newscientist.com

Зовнішні кільця Урана

Астрономи, що працюють в обсерваторії імені В. М. Кека на Гаваях нещодавно опублікували дослідження походження двох зовнішніх кілець планети Уран. Для цього вони використали дані спостережень своєї власної наукової установи, а також космічних телескопів Hubble та James Webb.

Взагалі Уран був другою планетою, у якої виявили систему кілець. Це сталося у 1977 році й тоді мало хто звернув увагу, наскільки дивною вона є. Проте вже багато років вчені знають, що з двома зовнішніми її компонентами — μ та ν — щось не так.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Обидва вони є досить тьмяними й перебувають всередині системи супутників Урана. При цьому кільце μ блакитне і складається з дуже дрібних частинок льоду. Водночас кільце ν схоже на інші компоненти системи й складається з більших пилових зерен.

Водночас, коли дослідники спробували відтворити їхній повний спектр, обидва кільця продемонстрували значне поглинання на довжині хвилі близько 3 мікрометрів. Це порушило питання про те, чи мають вони спільне походження, чи сформувалися незалежно.

Різне походження

Новітні дослідження свідчать, що ці кільця мають різне походження. Кільце μ справді складається переважно з чистого льоду, тоді як кільце ν — здебільшого із силікатів і органічних сполук. Це змушує науковців замислитися над тим, звідки воно могло виникнути.

Дослідники припускають, що кільце μ утворилося з матеріалу невеликого (розміром 12 км) крижаного супутника Меб. Водночас залишається невідомим, звідки мікрометеорити могли вибити матеріал для кільця ν.

Проте значно більшу цікавість у науковців викликає кільце μ, бо єдина відома і схожа на нього структура у Сонячній системі — кільце Е Сатурна. Його утворили гейзери на супутнику Сатурна Енцеладі. Проте у порівнянні з ним Меб є надзвичайно маленьким і не може підтримувати вулканічної активності. Тож вчені все ще губляться у здогадках, чому цей супутник і пов’язане з ним кільце такі дивні.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Blue Origin переносить старт New Glenn до січня 2027 року
Через 42 роки пошуків знайшли свідчення надрідкісного розпаду частинки
2026 може виявитися другим найспекотнішим роком за всю історію спостережень
Кварк-глюонна плазма. Науковці досліджують першу рідину у Всесвіті
Якими могли бути маси пар надмасивних чорних дір у ранньому Всесвіті
Новий супутник Землі помітили не одразу
На ранніх етапах свого існування Земля могла бути схожою на гарбуз
Авіація майбутнього: NASA презентувала таємничий літак X-70 Fractal
Знайдений спосіб обійти заборону на подорожі в минуле
Дані нового експерименту: за певних умов мікроби можуть захопити Марс