Катаклізмічні змінні — широкий клас подвійних систем, що час від часу переживають потужні вибухи, які ми сприймаємо як нові. Однак у проміжках між цими подіями їхня яскравість також може зростати. І тепер вчені мають припущення, чому так відбувається.
Катаклізмічні змінні
Нещодавно дослідники з Університету Невади у Лас-Вегасі опублікували в журналі Astrophysical Journal Letters дослідження, в якому розгадали одну з найбільших таємниць, пов’язаних із катаклізмічними змінними. Під цією назвою зазвичай розуміють такі зоряні системи, в яких час від часу відбуваються потужні спалахи, внаслідок чого ці об’єкти тимчасово стають дуже яскравими на нашому небі.
Ці події ми називаємо спалахами нових. Якщо коротко, то виникають вони у тісних подвійних системах, де одним із компонентів є білий карлик або нейтронна зоря.
Попри невеликі розміри, цей об’єкт має масу більшу, ніж у компаньйона, тож з останнього на нього постійно перетікає речовина. Коли її стає дуже багато, то розпочинається термоядерна реакція, тобто вибух.
Проте тільки цим поведінка катаклізмічних змінних не закінчується. У проміжку між спалахами, який може тривати десятиліття, вони демонструють збільшення яскравості, що на діаграмі нагадує протяжний горб.
Саме це явище залишається загадкою для науковців: за ним, імовірно, стоїть певний фізичний процес, однак його природа поки що незрозуміла. Підвищення світності триває дуже довго — довше, ніж період обертання системи, який є найдовшим із відомих процесів, що в ній відбуваються.
Нова теорія
Раніше у науковців була теорія, що причиною появи «горба» на діаграмі є прецесія акреційного диска навколо білого карлика. Останній є тією речовиною, яка була притягнута до нього і зараз обертається в одній площині.
Справді, якщо вісь обертання прецесує, тобто повільно змінює свою орієнтацію, як дзиґа, і диск повертається до нас то площиною, то ребром, це могло б пояснити його поведінку. Однак характер прецесії має бути настільки дивний, що вчені, знову ж, не можуть сказати, що може її підтримувати.
Але тепер з’явилася нова ідея. І полягає вона в тому, що акреційний диск насправді асиметричний, і сама ця асиметрія є причиною настільки незвичної прецесії. Тобто форма його є еліпсом, а не диском, і саме тому він так дивно поводиться.
За матеріалами phys.org
