15 липня на поверхні Сонця стався потужний спалах. З нашої зорі вирвався гігантський сонячний філамент — холодна, щільна стрічка газу. Це спричинило викид колосальної кількості плазми у космос. Енергія вибуху була настільки потужною, що залишила на Сонці глибокий «шрам» із розпеченої плазми та уламків.
Астрономи, які напередодні помітили незвично великий філамент, були готові до спостережень. Сонячна динамічна обсерваторія (SDO) зафіксувала його руйнівні наслідки: утворення велетенського «вогняного каньйону».
Як повідомив астроном Тоні Філліпс із Space Weather, цей «каньйон» простягнувся на понад 400 тис. км завдовжки і щонайменше 20 тис. км заввишки. Філліпс назвав це видовище «справжнім Великим каньйоном на Сонці».
Небезпека вивержень на Сонці
Спостереження за сонячними філаментами має практичне значення. Їхнє виверження нерідко супроводжуються корональними викидами маси (КВМ) — потужними хмарами плазми та магнітних полів. Якщо такий викид досягне Землі, він може спровокувати сильні геомагнітні бурі. Ці бурі становлять ризик для роботи енергосистем, супутникового зв’язку та навігаційних систем.
Для астронавтів у відкритому космосі вони небезпечні через підвищений рівень радіації, через що виходи у відкритий космос стають неможливими на деякий час.
Чи існує загроза для Землі?
На щастя, подальші дані від Сонячної та геліосферної обсерваторії (SOHO) та Національної адміністрації океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) показали, що цей конкретний корональний викид маси рухається від нашої планети. Отже, серйозних наслідків для Землі очікувати не доводиться.
Тепер науковці уважно стежать, як довго «вогняний шрам» залишатиметься видимим на диску нашої зорі.
Раніше ми пояснювали, чому Земля розташована найдалі від Сонця влітку, а не взимку.
За матеріалами gizmodo.com
