TRAPPIST-1 — це система, що складається із семи кам’янистих планет, яка розташована лише у кількох десятках світлових років від Землі. Нещодавнє дослідження однієї з них, TRAPPIST-1e, показало, що шанси існування на ній океану та атмосфери залишаються, але вони незначні.
Система TRAPPIST-1
Кілька років тому система TRAPPIST-1 наробила чимало галасу. Це й не дивно: цілих сім планет, схожих на Землю, принаймні три з них — у зоні, яка дозволяє існування рідкої води, й усе це — лише у кількох десятках світлових років від нас.
Потім, щоправда, про систему трохи забули, й ось тепер, після запуску James Webb, з’явилася можливість провести спектроскопічні дослідження і дізнатися, чи можуть вони хоча б теоретично підтримувати життя. І результати поки що не дуже втішні.
У нещодавно опублікованій в The Astrophysical Journal Letters статті науковці розповідають про дослідження планети TRAPPIST-1e, яка обертається у так званій зоні життя і на якій, із високою долею ймовірності, можна очікувати наявність океану та атмосфери.
Результати досліджень
Головний висновок, який вчені роблять за результатами перших чотирьох спостережень, — атмосфера на TRAPPIST-1e, скоріш за все є, але зберігається певний шанс, що її там немає. З іншого боку, щодо того, що собою являє газова оболонка планети, впевненості немає.
З упевненістю можна сказати, що первинної атмосфери з водню та гелію TRAPPIST-1e немає. Якщо вона і була, то вже давно зірвана спалахами зорі, яка, попри свій розмір, є набагато активнішою за Сонце.
Присутність вторинної атмосфери означає, що рідка вода також може існувати на поверхні, і якщо це так, дослідники розуміють, що це супроводжуватиметься парниковим ефектом, схожим на земний, у якому різні гази, особливо вуглекислий, підтримують стабільність атмосфери та теплоту планети.
Однак науковці відкидають і цю гіпотезу, вважаючи малоймовірним, що атмосфера TRAPPIST-1e складається переважно з вуглекислого газу, як у Венери чи Марса. Водночас вони наголошують: прямих аналогій із нашою Сонячною системою тут немає, адже зоря TRAPPIST-1 суттєво відрізняється від Сонця, як і вся її планетна система.
Докторка Вейкфорд зазначила: «Навіть невеликий парниковий ефект може мати значний вплив. Нові дані не виключають наявності достатньої кількості CO₂, щоб підтримувати рідку воду на поверхні. Вона може існувати як глобальний океан або як менша водойма в зоні вічного полудня, оточеній льодом. Це можливо тому, що всі планети системи TRAPPIST-1 перебувають у стані приливного захоплення: одна їхня сторона завжди звернена до зорі, а інша — занурена в постійну темряву».
Наступні кроки у дослідженні передбачають детальніші спостереження, порівнюючи дані з іншою екзопланетою — планетою b, — яка обертається найближче до TRAPPIST-1, щоб отримати більше відкриттів.
Подальші дослідження за допомогою телескопа James Webb
Один із головних дослідників команди, що займається TRAPPIST-1e, доктор Нестор Еспіноса, асоційований астроном та науковий співробітник місії в галузі науки про екзопланети в Інституті науки телескопів космосу (STScI) в Балтиморі, штат Мериленд, сказав: «Інфрачервоні інструменти James Webb надають нам більше деталей, ніж будь-коли раніше, і перші чотири спостереження планети e, які ми змогли здійснити, показують, із чим ми працюватимемо, коли надійде решта інформації».
Проєкт є частиною програми JWST-TST DREAMS. Він залучає понад 30 науковців із Великої Британії, США та Індії, п’ятеро з яких є членами або колишніми членами команди докторки Вейкфорд. У цей проєкт нього входить проривне виявлення кварцових хмар в атмосфері гарячого екзопланети, показане в дослідженні 2023 року, яке очолив доктор Грант і співавторкою якого є докторка Вейкфорд.
За матеріалами phys.org
