У березні цього року вперше за чотири десятиліття NASA відключила основну 70-метрову антену комплексу Далекого космічного зв’язку, розташованого поблизу Канберри. Вона також відома під назвою Станція далекого космічного зв’язку 43 (DSS-43).
Це було зроблено з метою її модернізації та ремонту. Подія привернула особливу увагу через те, що DSS-43 є єдиною антеною, що володіє достатньою потужністю, щоб відправляти команди апарату Voyager 2, що знаходиться в міжзоряному просторі.
NASA давно планувало цей ремонт. DSS-43 з її введення у лад у 1972 р. експлуатувалася майже безперервно. За цей час фахівці NASA кілька разів оновлювали компоненти антени, але її вік все ж таки почав давати про себе знати. В останні роки значно почастішали збої та відмови обладнання. При цьому в міру запуску нових космічних місій навантаження на DSS-43 поступово збільшувалося. Тому було ухвалено рішення про її комплексну модернізацію.
Ремонт DSS-43 триватиме 11 місяців. На щастя, пандемія COVID-19 поки що не вплинула на графік робіт. Нещодавно робітники встановили у чашу антени новий тритонний конус. Усередині нього розташована сучасна система передавачів та приймачів, що працюють у X-діапазоні. Вони будуть використовуватися для посилання команд міжпланетним місіям та приймання телеметрії. На додаток до конуса DSS-43 також отримає більш досконалу систему охолодження, механіку та електроніку.
Антена має відновити роботу в січні 2021 р. — саме на момент висадки марсохода Perseverance. Її модернізація суттєво збільшить можливості NASA щодо підтримки марсіанських місій. Також вона буде активно залучена у програмі Artemis.
На цей час DSS-43 є найбільшою параболічною антеною, що повертається, в Південній півкулі Землі. Маса структури перевищує 3000 тонн, антенна чаша складається із 1272 алюмінієвих панелей загальною площею 4180 м².
За матеріалами: https://www.nasa.gov
