Наяда і Таласса є двома внутрішніми супутниками Нептуна. Вони були ідентифіковані на знімках, зроблених апаратом Voyager 2 у 1989 році. Нам відомо не так вже й багато про цю пару. Місяці мають неправильну форму, їхня довжина вздовж найбільшої осі становить близько 100 км.
Група дослідників з Лабораторії реактивного руху (JPL NASA) зацікавилася Наядою і Талассою через близькість їхніх орбіт. Під час серії спостережень вчені вивчили орбітальну динаміку місяців і виявили, що вони постійно виконують якийсь комплекс рухів, який можна назвати «танцем уникнення».
Наяда робить один оберт навколо Нептуна за 7 годин. Талассі потрібно на це 7,5 годин. Формально мінімальна відстань між їхніми орбітами становить лише 1850 км. Однак у реальності місяці ніколи не зближуються на таку дистанцію. Площини їхніх орбіт нахилені одна до одної приблизно на 5°. При погляді збоку здається, що супутники рухаються хвилеподібними траєкторіями. У результаті, коли настає момент чергової зустрічі, Наяда «ухиляється» від Таласси і реальна дистанція між ними не перевищує 3450 км. У момент такого зближення спостерігач, який перебуває на поверхні Таласси, побачив би, як її «сусідка» виписує на небі складну криву, проходячи двічі зверху, а потім двічі знизу.
Попри всю незвичність такого «танцю», він допомагає місяцям підтримувати стабільність орбіт. На думку астрономів, найімовірніше, Наяда і Таласса утворилися з уламків, що залишилися після руйнування початкового супутникового сімейства Нептуна. Воно було викликане гравітаційним захопленням Тритона, який, як вважається, раніше був об’єктом пояса Койпера.
За матеріалами https://www.nasa.gov
