Науковці повідомляють про відкриття нового залишку наднової G310.7–5.4. Він отримав назву Абеона на честь римської богині. Цікавим цей об’єкт робить те, що він є надзвичайно тьмяним у радіодіапазоні.
Новий залишок наднової
21 квітня на сервері препринтів arXiv з’явилася стаття групи астрономів на чолі з Крістофером Бургером-Шейдліном з обсерваторії Дансінк в Ірландії. У ній розповідається про відкриття нового залишку наднової.
Залишки наднових — це газові оболонки, що стрімко розширюються у просторі після колосального вибуху, який руйнує великі світила наприкінці їхнього існування. Вони також можуть містити матеріал із міжзоряного простору, який зустріли на шляху, а десь всередині них причаїлася чорна діра або нейтронна зоря.
Австралійський радіаційний сканер площею у квадратний кілометр (ASKAP) виявив джерело випромінювання G310.7–5.4 ще у 2014 році. І ще тоді дослідники припускали, що воно є залишком наднової. Проте остаточно в цьому переконалися тільки зараз.
Абеона
Радіоджерело G310.7–5.4 являє собою протяжну оболонку довжиною 30 кутових мінут із щільністю радіопотоку 1,5 Ян. При цьому за своєю поверхневою яскравістю воно є одним із найтьмяніших.
Залишку наднової дали власну назву — Абеона. Так стародавні римляни називали богиню-покровительку мандрівників. Науковці пояснюють цю назву досить цікаво. Річ у тім, що залишок наднової розташований далеко від площини Галактики, й у ньому переважно спалахують наднові.
Фізичний розмір цього залишку оцінюється приблизно в 137 світлових років, а відстань до нього, за розрахунками, становить близько 16 000 світлових років.
Насправді нічого загадкового в цьому немає. Адже часто вибух наднової буває асиметричним, і тоді її рештки прискорюються у певний бік, часто перпендикулярно до галактичної площини. Схоже, що у випадку з Абеоною астрономи мають справу саме з таким «мандрівником».
За матеріалами phys.org
