У межах вивчення процесів зореутворення в Чумацькому Шляху обсерваторія SOFIA, що літає, отримала інфрачервоне зображення молекулярної хмари W51, розташованої в рукаві Стрільця на відстані 17 тис. світлових років від Сонячної системи.
Молекулярні хмари в основному складаються з водню. Найбільші з них простягаються на десятки світлових років і мають маси, еквівалентні мільйонам сонячних. Під дією зовнішніх чинників (близькі спалахи наднових, зіткнення з іншими хмарами) у них можуть виникати нестійкості, що призводять до ущільнення речовини. В результаті вони розпадаються на частини, утворюючи все більш і більш дрібні згустки. Газ у цих фрагментах продовжує ущільнюватися, поки не відбувається його гравітаційний колапс, наслідком якого є утворення нової зорі.
Знімки телескопа SOFIA демонструють безліч розсипів молодих світил, які просто зараз формуються всередині W51. Вони оточені щільними газопиловими хмарами, що блокують все видиме світло, яке вони випускають. На щастя, ці хмари прозорі в інших частинах електромагнітного спектра, що робить можливим вивчення недавно народжених зір.
Обсерваторія SOFIA являє собою літак Boeing 747 SP, на борту якого розміщено 2,5-метровий рефлектор, призначений для спостережень в інфрачервоній частині спектра. Робоча висота його польоту становить 13-14 км. Це вище основної маси водяної пари в земній атмосфері, що поглинає ІЧ-випромінювання. Завдяки цьому обсерваторії доступно близько 85% цього спектрального діапазону.
За матеріалами https://www.nasa.gov
